Стоваришыня Лемків на своім інтернетовым сайті опубликувало інформацию, што мож придбати нове выданя – «Лемківскій Річник 2019». Публикация присвячена єст м.ін. округлым річницям, якы проходили в 2019 р.
Найдете в ній темы тыкаючы 30. річниці діяльности Стоваришыня Лемків, 30. річниці часопису «Бесіда», 50. річниці Репрезентацийного Ансамблю Лемків в Польщы Лемковина з Білянкы, 80. річниці выбуху ІІ світовой войны і 200. річниці народжыня будителя Александра Павловича.
Річник богатый в важны річниці
Хоц кажда округла річниця є важна, в «Лемківскым Річнику 2019» явили ся статі, котры вказуют на важны подіі, якы проходили в лемківскій соспільности в остатнім столітю і якы мали великє влияня на тото, як днес выглядат культурне і громадскє жытя Лемків в Польщы.
Окрем тематичных текстів, явил ся тіж літопис подій Стоваришыня Лемків за рокы 2014-2019, будучый продолжыньом хронікы з «Лемківского Річника 2014».
Річник зачынат ся од вводного слова, котре приправил головный редактор выданя – Севериян Косовскій. При кінци пише він: «Хотіл бы-м барз подякувати вшыткым, котры згодили ся написати тексты до Лемківского Річника 2019. За чыслом не є іх вельо (в порівнаню до інчых років), але сут то обшырны і цінны тексты з огляду на іх історичну вартіст. Як важне є утырваляня нашой памяти, найліпше вказує выданый лем… два рокы тому Лемківскій Річник 2017. Явили ся в ним спомины переселенців. Днес уж част з тых осіб, якы змогли дати нам інтервю, одышла до ліпшого Світа. Прото будме вдячны, же на картах гевсой книжкы записаный остал незрахуваный доробок предків, котрый – што очывидне – фурт є продолжаный».
Перша повыселенча лемківска орґанізация
Першым тексом подля змісту сут спомины основателя і ведучого Стоваришыня Лемків, Андрия Копчы. В долгым слові споминат він на обставины возникніня той першой повыселенчой лемківской орґанізациі в Польщы, котра од початку была незалежным лемківскым обществом, маючым власны ідеовы і культурны ціли.
Копча своі спомины зачычат од першых Лемківскых Ватр в Горах, котры, як сам пише, были підступом переняты через проукраіньску опцию. Присвячат прото вельо місця на описы обставин орґанізациі Ватр в роках 1988-90. Дальше пише про Лемківску Ватру на Чужыні і інчы подіі орґанізуваны його стоваришыньом. Ведучый СЛ описує детально вшыткы Конґресы СЛ і Світовы Конґресы Русинів, подаючы зміст делеґаций з Польщы. Його споминовый текст кінчыт ся на теперішніх часах.
Першый повоєнный лемківскій часопис
Другым за порядком текстом поміщеным в «Лемківскым Річнику 2019» є статя Петра Трохановского. Шефредактор часопису «Бесіда» детально описує своі пережытя повязаны з основаньом того першого повоєнного лемківского часопису Лемків в Польщы.
В барз особистым тексті П. Трохановскій приводит факты, котры вказуют, што про лемківскє незалежне слово зачал думати барз скоро. Першыраз його мриі зреалізували ся при выдаваню «Голосу Ватры», котрый выходил в роках 1984-1989 вчас Лемківскых Ватр в Горах, якых єдным з думкодавців і орґанізаторів был як раз Петро Мурянка.
В тексті споминат ся і на типово технічны проблемы, з котрыма стрічала ся редакция часопису. А то брак професийонального друку, комплікациі з придбаньом першого компутера ци вкінци справа дотациі на професийональну діяльніст часописпу.
Маестро і його Ансамбль
В «Лемківскым Річнику 2019» напечатаный был долгій текст Маестра Ярослава Трохановского. В польскоязычній статі пн. «Łemkowyna – moje życie» описує він вшыткы рокы діяльности ансамблю. Осіню 2019 р. выпадала 50. річниця основаня того леґендарного колективу, котрый был не лем музичным ансамбльом, але в роках офіцийного неістнуваня лемківской етнічной меншыны в Польщы і неформальном соспільно-політичном орґанізацийом.
Допис Я. Трохановского обогаченый єст вельома фотоґрафіями і документами з приватного архіву, котры не были николи перше публикуваны. Маестро пише по польскы, бо, як сам притиснул – хоче, жебы його слова дотерли до як найбільшого чысла люди.
В своім оповіданю вандрує по вшыткых етапах розвитку Лемковины. Вельо присвячат орґанізациі Лемківской Ватры. Пояснят правдивы обставины єй основаня, котры днес сут деякыма орґанізациями вымазуваны і маніпулюваны. Припоминат, што ідея Пленеровых Варштатів Ансамблю Лемковина – Лемківска Ватра зродила ся в його хыжы в Білянці. Были при тым він – Ярослав Трохановскій, Петро Трохановскій і Володислав Грабан.
При кінци статі єст епітафія, в котрій Маестро споминат на вшыткых люди, якы за 50 років істнуваня колективу были з ним звязаны. Свій текст кінчыт словами: «I tak oto poprzez wzloty i upadki dobrnęliśmy z „Łemkowyną” do pięćdziesiątki. Miałem 29 lat, gdy ją zakładałem, i pozostała Ona moją miłością już do końca życia. Przeżyliśmy razem wielkie chwile radości, gdy nieśliśmy nasze piękne pieśni między różne społeczności, a szczególnie wtedy, gdy przychodziło nam koić ból naszego, drogiego – skazanego na wygnanie ludu. Zawsze niezmiernie cieszyłem się, gdy udawało mi się odnaleźć wśród naszej łemkowskiej młodzieży talenty, zaangażować je do pracy w zespole i pokazać światu, co razem potrafimy. Od czasu, gdy zaczynaliśmy swoją działalność, aż po dziś dzień w „Łemkowynie” uczestniczyło według moich szacunków łącznie około 400 osób.».
Чест вшыткым лемківскым воякам
В 2019 році цілый світ споминал на 80. річницю початку ІІ світовой войны. З той причыны і в публикациі нашол ся допис присвяченый тій темі. Автором єст Ярослав Горощак, котрый з точкы зору свого няня – Івана Горощака, описує участ лемківскых вояків в Польскым Войску.
Война была початком кінця тырваня давной Лемковины. В єй наслідстві корінне населіня было лишене землі, а вельох вояків, ци то Польского Войска, ци тзв. добровольців з Красной Арміі, померло на фронтах цілого світа. Бороли ся – найчастійше – за не свою свободу. Несправедливом заплатом за тото была траґічна акция «Вісла», о чым споминат ся в «Лемківскым Річнику 2019».
Текст Я. Горощака дополненый єст выімками стишків Івана Горощака, котрый створил гейбы епопею – монументальный твір під назвом «Прощай, моя Лемковино».
Памят на Будителя
Як ся споминат во вступі до Річника, Стоваришыня Лемків за вшыткы рокы свойой діяльности все старало ся припоминати памят Александра Павловича.
Зато печатаный был текст родака з Пряшівской Руси, Петра Медвідя. Присвяченый єст він 200. річници народжыня Павловича. Автор аналізує в статі поєдны періоды творчого і соспільного жытя Будителя. Вказує на наслідства його діяльности, котры про Русинів сут так само важны як робота інчых Будителів.
«Лемківскій Річник 2019» мож придбати за ціну 10 зл. Замовліня треба складати під майльовым адресом: seweryjan@lem.fm. Деталів глядайте на сайті Стоваришыня Лемків.