Лемківска літературознавчыня – др Марта Ватраль. Ґратулюєме!

Приємно нам заявити, што до шору лемківскых дослідників зо ступеньом доктора долучыла «Лемкыня з Заходу» Марта Ватраль. Дослідничка перед двома місяцями, точно 1. грудня/децембра 2023 р., успішні оборонила на Ягайлоньскым Університеті докторску дисертацию пн. «Парадиґмы будительства в лемківскій літературі. Конструкты, реализациі, перспективы», котрой промоторком была проф. Олена Дуць-Файфер.

Оборона докторской працы прошла модерні, бо онляйново, завдякы чому могли быти присутны на ней не лем необхідны в такых моментах особы, як промоторка, члены комісиі, рецензенты, але і заінтересуваны темом лемківской літературы і достоменности запрошены гості з цілого світа (досправды так было, хоц для некотрых пора обороны то была середина ночы!) та родина і близкы докторанткы.

Три основы – Духнович, Хыляк, Трохановскій

Др Марта Ватраль, як бадачка захоплена лемківском літературом, написала роботу, котрой головном цілю было омовити механізмы формуваня ся канону лемківской літературы і фіґур єй найважнійшых творців, што проанализуваны были подля авторской катеґориі будительскых парадиґм. Выріжнила і дрібницьово омовила трьох найважнійшый для темы авторів: Александра Духновича, Владиміра Хыляка та Петра Трохановского. Aнализувала, як іх творчіст влияла і влият на лемківску ідентичніст, а тіж тото, якє значыня в тым процесі мали/мают выдавці, бібліоґрафы, біоґрафы і критикы. Авторці роботы залежало, жебы вказати, як літературны тексты влияют на формуваня ся етнічной достоменности, особливо в примірі меншыны.

«В первістным заложыню хотіла-м ся зосередити предовшыткыхм на тым, як найбарже знаны тексты великых лемківскых будителів влияли і влияют на своіх чытачів і на основі якых механізмів вчыт ся з них быти Лемком. Але в часі бадань, особливо тых, што тыкали літературной активности ХІХ-вічного писменника, Владиміра Хыляка, зобрала-м великій джерельный материял, котрый доказал, што літературны процесы, котрых результаты назвала-м парадиґмами будительства, в значучій мірі выходят поза діяня конкретных выдатных єдиниц і операют ся на тым, як іх тексты сут хоснуваны чытачами, головні професийныма, діячами і активістами, што стоят на стражы наррациі, котра хоснувана є як народотворчый фундамент» – подає Марта Ватраль.

«Факт, што сучасны Лемкы корыстают з ідеового засобу допрецизуваного Владиміром Хыляком, ХІХ-вічного писменника, міг заістнувати лем завдякы текстовым слідам, котры не лем же лишыл по собі сам писменник, але были наслідством свідомых діянь його товдышніх меценасів (…). На тых текстовых слідах працувала бадачка Олена Дуць-Файфер, котра влучыла Владиміра Хылака як выдатну в лемківскій скали творчу індивідуальніст до канону лемківскых писменників» – чытаме слова літературознавчыні Ватраль.

В своій роботі бадачка выходит од Духновича, як того, котрый єст приміром індивідуального будителя, основательского будителя, котрого особа і ціложытьове діло становлят пункт однесіня для наступных поколінь. Пак є част посвячена спомненому уж Хылякови, а дале анализує Трохановского, якій оддзеркалят сучасны будительскы актуализациі. «В закінчыню розправы Авторка ставлят важне звіданя о тото, ци будительска парадиґма, аж і в єй актуализуваній через Трохановского версиі, становит атракцийный пункт однесіня для наймолодшого поколіня Лемків, а на кілько быват ограничыньом, подібні як ідея Лемковины як єдиной можливой до уявліня, хоц втраченой, вітчызны» – пише в рецензиі розправы др габ. Катажына Савіцка-Мєжыньска з Університету в Білымстоку. Альтернативны перспективы пережываня лемківской достоменности омавлят Ватраль на основі повісти Мирослава Нагача Незвыклы пригоды Роберта Робура ци першого в лемківскым языку оповіданя science-ficton авторства Анны Масляной і Наталиі Яґусь.

Николи не єст пізно…

«Великым атутом розправы є (…) позиция Авторкы як улокуваной бадачкы, Лемкыні з Заходу, котра свойом науковом, літературном і активістичном діяльністю спілтворит нову, зроблену на поновочесну міру версию будительства. Єй постава і заанґажуваня вказуют ся в веденій наррациі, што беру за атут» – пише тіж в рецензиі др габ. Катажына Савіцка-Мєжыньска.

Марта Ватраль oдкрыто бесідує, што быти Лемкыньом зачала ся вчыти аж як доросла особа і як барз помічны были в тым процесі лемківскы літературны тексты. На своій бо скорі почула, якы сут асиміляцийны наслідства вынарадавляючой акциі «Вісла» – походит з Мочыдльниці Кляшторной, што ся находит в волівскым повіті на Нижнім Шлеску, де были оселены дідове Ватралы, а выховала ся в хыжы, в котрій не практикувало ся лемківства. До лемківской достоменности доходила, коли без припадок трафила на лемківску філолоґію. «На текстах Петра Муранкы, котрый єст з єдным з писменників, будительску діяльніст якого анализую в дисертациі, вчыла-м ся вшыткого, што о лемківскій достоменности знам, од наукы чытаня по лемківскы зачынаючы» – подає дослідничка.

Дописы, публикациі, ґранты, бадавчы стипендиі, конференциі, прелекциі…

Др Марта Ватраль цілу дотеперішню наукову діяльніст посвятила лемківскій літературі. За тему ліценцияцкой роботы взяла сой «Реконструкцию лемківскости однавляной в лемківскій повыселенчій поезиі», зас за тему маґістерской: «Петра Мурянкы літратурны маніфестациі лемківскости». Обі роботы оборонила на Ягайлоньскым Університеті на Выділі Полоністикы. Лемкознавчы студиі то тіж тема єй дальшой активности, ци то кєд іде о науковы статі, конференцийны выступліня, варштаты, ци участ в ґрантах, проєктах і інчых ініциятивах звязаных з лемківском меншыном. Єст спілавторком Контекстуального словника лемківского языка під ред. О. Дуць-Файфер, м.ін. зберала анкєты до бадань серед Лемків на заході, котры тыкали добростану, язкыковых постав і історичной травмы (першы такы баданя ведены серед Лемків) в рамках проєкту Language as a cure: linguistic vitality as a tool for psychological well-being, health and economic sustainability реализуваного Варшавскым Університетом. З конференцийныма выступлінями была м.ін. во Львові ци в Сан Франциско. Пише, редаґує, коректорує, тлумачыт.

В 2016 році навязала спілпрацу в Міністерстом Едукациі і Наукы, котра пак перешла во спілпрацу з Центральном Еґзамінацийом Комісийом. Працувала над новом проґрамовом основом до наукы языків нацийональных і етнічных меншын та реґіонального языка ци концепцийом новой матуры з языків меншын (што обовязує од 2023 рока). Од 2022 рока є матуральном еґзамінаторком.

«Вшыткы активности [што вымінены горі – прип. ред.] вельо Матру Ватраль навчыли і дозволили влучыти до докторской роботы досвідчыня і рефлексиі звязаны з фактичным фунґуваньом літературных достоменностьовых моделів в лемківскій соспільности» – чытаме в біоґрамі дослідничкы.

А на закінчыня єдной з двох рецензий докторской працы прочытаме што: «робота є інтересуюча, вартат увагы і є сутьова не лем для лемківской соспільности – мож в ней найти чыленны інспірациі до бадань посвяченых меншыновым літературам».

Рада Дисципліны Літературознавство на Ягайлоньскым Універститеті на засіданю 20. грудня/децембра 2023 р. приняла внесок Комісиі о наданя мґр Марті Ватраль наукового ступеня доктра в обшыри гуманістичных наук в дисциплині літературознавство.

Ґратулюєме!

Фот. Архів М. Ватраль.