В інчых народів до красного писменництва берут ся лем великы писменникы, а решта ся боят. А Лемкы нич ся не боят. Но і, прецін, каждий Лемко — то поета! Сміло пише вершы і клясик лемківской літературы, і простий механік, ци шофер. Но, а як дахто іщы і вродил ся в Білцареві, під Зелярком — лемківскым Парнасом — то як не писати?!
З такым же чловеком днеска бесідуєме. Ігор Дідович з Білцаревы мешкат в Пустомытах коло Львова. Выдал невелику книжочку «Лемківська доля», написану просто і щыро. Найдете ту вершы, рефлексиі, спомины.
На знимці видите Ігоря Дідовича зо женом Ольгом (з дому — Шведа, єй родиче походят з Ясюнкы) коло свойой хыжы в Пустомытах.