Лем не перестати трясти

Бісідує ся такый фіґель, же кедь порядні потрясеш з чеськым католиком, наконець з нього выпаде гусіта. Кедь ся посмотриме на простор нашой історічной Карпатьской Руси, спокійно можеме тот фіґель схосновати в контексті Русинів.

Римокатолицька церьков в Чеській републіці, або ліпше повіджено на Чехах, бо Морава є уж ментално конзерватівніша, є досправды інша в порівнаню уж лем з нашым середньоевропскым простором.

Кедь на Словакії, в Польщі ці Мадярьску видиме іщі старый (добрый) конзерватівізм, на Чехах є духом протестантізма до великой міры позначена і Римокатолицька церьков. А не є то даяка новота, є то історічна справа, котра досправды має своє коріня десь аж в гусітізмі.

І якбач найвекшый сучасный чеськый римокатолицькый інтелектуал, священик і професор Томаш Галик, веце припоминать своїма ідеями, высловами, позіціями, протестантьскый салон німецькой провенієнції, як конзерватіну католицьку кавярню десь в Римі. А покля у вшыткых довкола жне поклоны і узнаня, головно од різных протестантів а такзваных лібералных хрістіанів, включно католиків, конзерватівне католицьке крыло ся на нього смотрить скоріше як на чоловіка, з котрым, як в тім фіґлю, кедь порядно потрясеш, выпаде з нього гусіта.

Не годен єм собі помочі, але мам таке чутя, же на теріторії нашой історічной Карпатьской Руси, кедь порядні потрясеш з будькотрым чоловіком, є доста велика шанса, же з нього наконець выпаде Русин.

Кедь по 1989-ім році в нашых европскых країнах зачінав орґанізовати ся русиньскых рух, якбач тяжко собі втогды хтось знав представити, де суть нашы ліміты. Значіть, доколи можеме роснути, де є тот пункт, верьх, з котрого уж підеме лем долов. А перед каждым списованьом на столі лежыть вопрос, ці іщі підроснеме, або нас чекать скламаня.

Факты затля говорять ясно. На Словакії сьме дотеперь не вычерьпали свої ліміты, кедь сьме доказали контінуално роснути каждым списованьом, а то аж на чісло 63 556.

В остатніх днях видиме резултаты і з Польщі а Мадярьска. Тоты так само свідчать о тім факті, же іщі роснеме. Новы уточнены даны з Польщі бісідують o 13 607 особах, котры записали собі лемківску народность, што є понад 3 000 людей веце як в попереднім списованю.

Песімістічны бісіды о вымераню бы єм рекомендовав іщі зохабити в периняку, кедь там рано будуть давати перину, під котров ся їм то снило.

Мадярьско записало ся меджі рекордманів русиньского руху, вєдно із Словакійов, кедь там по посліднім списованю жыє аж 7 111 людей, якы приголосили ся ку русиньскій народности. І кедь тото чісло не є велике, але процентулано є то майже раз тілько як в році 2011, а то є досправды великый успіх.

Самособов, окрема справа є наша русиньска діаспора на нижній землі, де то таке ружове не є, але зістаньме мы теперь ту горі.

Кедьже знаме історічны даны із списовань жытелів, знаме даны о роснутю популації у 20-ім столітю, пак оправдано можеме твердити, же ани тото іщі не суть ліміты, котры уж ся не дадуть перекрочіти. Наопак, в якыйсь потенціал іщі мож вірити. Значіть, в чім є проблема?

Проблема є в тім, же вдяка різным історічным діям, обставинам, днесь русиньскый рух мусить порядні потрясти із „Словаками“, „Мадярами“, „Поляками“, доповнийте собі народность яку хочете, жебы з них наконець выпали Русины. Вызерать то так, же русиньскый рух по 1989-ім році знав цалком добрі, холем в споминаных державах, потрясти з уж майже засімілованым або зукраїнізованым народом, жебы вернув до свого, жебы з нього выпав Русин.

Но тото вшытко бы не было можливе, кебы нам країны, в котрых жыєме, не дали слободу, не дали условії, жебы то мож робити. Самособов, є то велика робота нашых орґанізацій, діятелів, но условії ку тому мусила дати і держава. Вдяка тому сьме могли порядні потрясти людей, жебы з них выпали Русины. Гей, може не так до языка обутых, як бы сьме хотіли, але нашых. І то є основне.

Бо ревіталізацію языка іщі мож пробовати зробити, але ревіталізацію языка не зробиме, покля не маме ани народ, ку котрому бы тот язык мав належати.

Поучіня з резултатів є, же покля порядні потрясеме в рамках нашого возродного руху, іщі все можуть появити ся далшы Русины. Лем не перестати трясти. Так само затля мож одказати неґатівно настроєным, же песімістічны бісіды о вымераню бы єм рекомендовав іщі зохабити в периняку, кедь там рано будуть давати перину, під котров ся їм то снило.

Но а наконець додам уж лем єдно. А теперь собі представте, кебы сьме так могли слободні, без обмеджінь, державов вызнаны, порядні потрясти на Підкарпатю.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabax.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА