«Лем Мы» з Команчы – 70 процент – субота, 20.00 год.

Команча мала серенчу… Коли зачали выселяти Команчу, як і вшыткы села доокола, тота чорна справа ту не была довершена і част мешканців ся лишыла на рідній земли.

Лишыти ся на своім, жыти на своій земли – то барз важне для плеканя свойой культуры. Так важне, жебы не было обтяте коріня… Жебы не пересаджувати в новий ґрунт деревце нацийональной культуры… І товды традиция тырват, жыє, розквитат…

Ансамбль Лем мы з Команчы належыт до тых рідкых, котры співают пісні з того лемківского села, в якым жыли і жыют. Зовут ся Лем мы – бо лем они ся лишыли на рідній земли. Лем мы – бо лем они – а на них велика одповідальніст: втримати своє, розвивати своє, нести лемківску культуру новым поколіням.