Зас нас поминули. Нас – найбільшых імпортерів і любителів. Традицийоналистів, передаючых з поколіня на поколіня знаня, а часом і смак та запах. Могли лем ся за нами обернути, а акторів мали бы од фраса. Мож бы было зробити документ, а не фабулярний фільм.
Польскій режысер Кжыштоф Зануссі задумал сотворити фільм о офіцияльно знаным Етерi. В нас на Лемковині такого званя тота таємна субстанция николи не мала. Нашы хоснували кропку, або кроплю.
Во фільмі вшытко має діяти ся на польскым Подоли. Єст початок ХХ ст. і гын тіж попивали кроплю. Лем чудує нас, а при тым смутит, чом режысер з цілом компанійом не пришли до нас в Карпаты. Шак, в нас традиция міцна і неєден іщы бухат запахом кропкы.
Фільм не буде комедийом, а радше покус траґедийом. Зачне ся од того, што од того космічного напитку померат молоде дівча. На жаль, і нам на Лемковині тото знане. Повідали стары люде, же по рускых селах были такы, што по выпитю іх здуло, не одревкло ся ім і внет померли.
Треба мати позір на такы чудеса. Наша підредакция з тых, што мы николи никому нич не заказуєме, але тіж не нагваряєме. Як всяди – і в нашым народі – сут противникы і любителі кроплі. Ту не іде о питя, або абстиненцию. Ту іде о нас – Лемків/Русинів. Чом нас зас поминули? Хоц… може і ліпше, же пішли на Подоля, а не в Карпаты. Злой славы нам не треба. А пияньство колиси было і на Лемковині. Корчмы єґомості хотіли заперати, бо бороли ся з проблемом. Знаме, такы села, што борба ішла на цілого, а парохіяне надале пили. Сут і такы, што і днес прославляют ся кропльом.
Тоту кропку од ЛЕМ.фм сміло мож отверати. Часом і мы небезпечны, але до непрошеных річы не доведеме. Можеме лем вылікувати. Наша кропка уж пару років має, прото лоґо на ній старе. Але смак і запах тот сам – все ґатункого найліпший!
Фільм 30. листопада/новембра 2018 р. войде до польскых кін. Нашы ліпше най на тото не позерают.
Здравиме – підредакция