Красокорчулярь

Микола Бобинець у розговорі зо Степаном Сикором, якый вышов на продовжіня на сайті Mukachevo.net, окрім іншого повів, же Ґеннадій Москаль бесплантно робить PR Андрійови Балогови, сучасному молодому пріматорови (мерови) Мукачова. Хто кому робить на Підкарпатю в рамках локалной політікы PR не є про мене аж таке інтересне, як то, кібы сьме ся конечно дізнали, кому властно робить PR Микола Бобинець.

Напрік тому, же Микола Бобинець заступать у Світовій раді Русинів Україну, з неуспішнов амбіційов із 2015-го року быти председом Світовой рады Русинів, його справованя много раз выкликує різны змішаны чутя. Не же жебы вшыткы остатні представителі далшых держав у Світовій раді Русинів не были красокорчулярі, котры стоять твердо на русиньскых позіціях і не зроблять троїтый рітберґер на політічнім леді все, як їм то пасує. Навспак. Є скоріше вынятком, кідь у Світовій раді Русинів не є красокорчулярь, хоць, хвала Богу, і такы там суть. Но у Бобинця є то о то векшый проблем, же заступать державу, у котрій єдиній, напрік тому, же в ній жыє найвеце Русинів на своїй автохтонній теріторії, не суть Русины вызнаны. Од такого чоловіка, і кібы вшыткым остатнім членам Світовой рады Русинів то было єдно, бы єм чекав тверды і незмінны позіції односно русиньскых вопросів. Ніт, не чекам, же мусить быти согласный зо вшыткыма „політічныма напрямами“, котры в русиньскім русі на Підкарпатю суть. Але мінімално не чекам ани то, жебы у своїх PR статях корчульовав про аплавз Києва і вєдно із тым втопив іншых представителів русиньского руху, навеце лжов.

Окрім того, же і в тім інтервю Бобинець повторять обовязкову їзду, котру в медіах не робить лем він, но і іншы русиньскы представителі, і нич проти того не мам, бо то треба все припоминати, значіть, вказує на то, же Русины суть законопослушный і мірный народ, представитель Україны у Світовій раді Русинів свою „законопослушность“ хоче Києву вказати аж так, же сам спохыбнює референдум із 1991-го року. Ліпше повіджено, властно бісідує тото саме, што бісідує і Ґеннадій Москаль. Же подля втогды діючой леґіслатівы резултаты референдума не суть платны, докінця не мало быти выголошене. Іщі все є бісіда о чоловіку, котрый говорить, же Москаль робить PR Балогови і на місці є вопрос, кому робить PR він сам. Но зохабме так часто в остатніх днях споминаный референдум, котрый і так зістане все лем на справедливім або несправедливім рішаню Києва, і подьме далше.

То, же Бобинець політічно і якбач ани людьскы дакотрых людей, із може радікалныма позіціями в русиньскім русі, „не мусить“, є в порядку. Но в порядку не є, кідь на тото, жебы шумні закорчульовав у своїм PR розговорі перед Києвом, схосновав лож і заперав очі перед реалностьов.

Степан Сикора в інтервю дотулив ся і того, же Москаль в марці того року говорив о рыхтованю тзв. русиньской провокації проросійскыма депутатами парламенту на Підкарпатю. Бобинець ся вертать на конець рока 2015, коли сенатор і депутаты чеського парламенту, властно у парламентных выборах незволеной і затля безвызначной партії Томіа Окамуры, навщівили Підкарпатя і бісідовали з русиньскыма актівістами. Журналіста Ян Ріхетскі із той PR прогулькы „радікалів“ чеськой політікы, кідь уж ту днесь тото PR тілько раз маєме, зробив і репортаж. Докінця дві. У єдній з них бісідує із Миколом Бураком, котрый говорить, же мусив перейти до ілеґаліты, і же ся боїть о свій жывот.

Намісто того, жебы, і кідь є чоловік іншого політічного погляду, Бобинець підкреслив, же не є можливе, жебы у демократічній державі, котра хоче іти европскым напрямом, хтось бояв ся про свої політічны погляды о свій жывот, представитель Україны у Світовій раді Русинів приливать олій до огня, і воду на млин націоналістам, кідь говорить, же у спомянутій репортажі, де выступать Бурак, ся пише о русиньскых концентрачных таборах, ґеноціді Русинів і пишуть ся там і далшы „несмыслы“. Лемже єдиный несмысел є як раз тото, што бісідує Бобинець. Або ліпше повіджено, оно то не є несмысел, є то богапуста лож. Бо о жадных концентрачных таборах про Русинів у статі не є ани єдной буквы. І єдине, што ся споминать у статі, то є етноцід Русинів.

Про поясніня, покля то представитель Україны у Світовій раді не знать, же яка є різніця міджі ґеноцідом і етноцідом, етноцід є дефінованый як чіны, котры ся роблять зо заміром зничіти даяку културу, і є то ничіня културы без вбиваня носителів той културы. І о тім можеме одкрыто на Україні бісідовати. Суть дві можности. Будь не має Бобинець знаня о тім, яка в тых словах є різніця, што є доста смутне на чоловіка, котрый сидить у „світовій презідії“, або циґанить єднако, як циґанить і о споминаню концентрачных таборів у статі.

І зато є на місці вопрос, кому властно робить чоловік, котрый має в першім ряді заступати інтересы Русинів, як намагати ся робити зо себе найзаконопослушнішого і за ціну того, же втопить лжов вшыткых довкола, красокорчулярь без леду, тото PR. Досправды то є на хосен Русинів? І так само є на місці звіданя, нашто нам у Світовій раді красокорчуларів, о котрых ани не знаме, кого властно репрезентують, намісто того, жебы там сиділа єдна команда фотбалістів, котры грають довєдна, з ясныма і легко чітательныма фарбами на своїх дресах.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА