Конституцийний Суд Украіны займе ся законом о языковій політиці державы

В найблизший четвер, 17. листопада/новембра 2016 р., Конституцийний Суд Украіны, єдиний орґан конституцийной юрисдикциі в тій державі, проведе процедуру устного выслуханя бывшых депутатів Всеукраіньского Обєднаня «Свобода» о неконституцийности Уставы о принципах державной языковой політикы, знаной тіж як «Закон Колесниченка-Ківалова» (од назвиск авторів проєкту той уставы). Внесок – зачати процедуру провірюваня конституцийности закону – зложыли іщы в 2014 р. депутаты парляментарной фракциі Свободы, Олег Боднарчук і Руслан Кошулиньскій.

Устава о принципах державной языковой політикы была принята 3. липця/юлия 2012 р. і пак підписана товдышнім президентом Украіны Віктором Януковичом. По украіньскій революциі перелому 2013/2014 (званій тіж Евромайданом), 23. лютого/фебруара 2014 р. Верховна Рада Украіны більшістю голосів приняла документы, котры касували записы закону Колесниченка-Ківалова, але, конец-кінцьом, в.о. президента Украіны Александер Турчынов іх не підписал (як перше і спікер Верховной Рады), арґументуючы, же наперед мусит быти представлений новий проєкт уставы, реґулюючий языкову політику державы, до чого Украіна зобовязана єст медженародовыма умовами, м.ін. Европейском Картом Реґіональных або Меншыновых Языків (документ сиґнуваний Радом Европы).

Окрем того, Украіна, мриюча о полній інтеґрациі з Евросоюзом, жебы остати його членом мусит выполнити – разом з економічныма вымогами – політично-соспільны условя: стабільна демокрация, верховніст права, респектуваня чловечых прав і респектуваня прав меншын (вшыткого – сім критерий, котры званы сут Копенгажскыма критериями). Аж по тым кажда поєдна членьска держава Европейской Уніі може голосувати за принятьом нового члена і долгым пути присвоіня Украіном европейскых норм до своіх законів.

Закон, котрого тыкат выслуханя через Конституцийний Суд Украіны, хоронит статус украіньского языка як єдиного державного і кодифікує листу та ґварантує свобідне хоснуваня реґіональных языків. Посеред них находит ся і русиньскій язык, але – як вказує практика – не єст він хоронений, ани підпорюваний властями в Кыйові, ани на локальным ґрунті, што видно на примірі петиций, высыланых до украіньскых власти о вызнаня Русинів і допомозі розвитку русиньского языка і культуры (напр. апель в інтернетовым системі петиций до президента Украіны Петра Порошенка в 2015 р., або петициі Карпаторусиньского Консорциюм Пілнічной Америкы з 2014 р. і – тілько што скінчена 12. листопада/новембра т.р. – акция збераня підписів в рамках цілосвітовой кампаніі, апелюючой до власти Украіны підпорити школы русиньского языка і культуры).

Як реґіональны языкы в Уставі о принципах державной языковой політикы вымінены сут: білорускій, болгарскій, грецкій, ґаґаузскій, йідиш, караімскій, крымскотатарскій, крымчацкій, мадярскій, молдавскій, німецкій, ормяньскій, польскій, ромскій, росийскій, румуньскій, русиньскій і словацкій.

Засіданя Конституцийного Суду Украіны і выслуханя внескодавців, будучых ініцияторами процедуры провіріня конституцийности Уставы о принципах державной языковой політикы, одбуде ся в найблизший четвер, 17. листопада/новембра т.р., о 10.00 год. в кыівскій сідибі суду.

Фото горі: Конституцийний Суд Украіны, джерело: Wikimedia.org/Dezidor/CC BY-SA 3.0