27-го новембра 2024-го року в просторах ґімназії в селі Пасіка, Поляньской теріторіалной громады, на Підкарпатю, одбыла ся конференція, котра была присвячена 270-ій річніці народжіня свого родака – Ґриґорія Тарковіча – першого єпіскопа Пряшівской єпархії.
Як інформовав Юрій Шиповіч, на конференції свої рефераты презентовали представителі русиньскых орґанізацій – Русиньскый културолоґічный клуб і Карпатьскый Русин, далше професор Ужгородьской націоналной універзіты (УжНУ) Маріян Токар, доцент УжНУ Михаіл Зан, краєписець із Голубиного Микола Рішко і далшы гості.
На конференції брали участь штуденты, учітелі ґімназії, причім на конференції выступила і директорка школы Олга Дуда.
Ґриґорій Тарковіч
Першый пряшівскый єпарха Ґригорій Тарковіч народив ся в селі Пасіка 21-го новембра 1754-го року. Штудовав на єзуітьскій ґімназії в Ужгороді і на великоварадиньскій академії. Штудії закінчів у Відню nа Кральовскій головній ґрекокатолицькій семінарії.
По рукоположіню на священика служыв од 1797 до 1803-го року в Ужгороді. Співпрацовав із єпіскопом Андрійом Бачіньскым. В роках 1803 аж 1813 быв цензором книжок друкованых кіріліцьов, котры друковала Кральовска друкарня в Пешті.
В роках 1803 аж 1807 представляв Мукачовску ґрекокатолицьку єпархію на засіданю Угорьского сейму в Братіславі. Од 1813-го року быв вікарьом Кошыцького вікаріату Мукачовской єпархії.
3-го новембра 1815-го року была цісарьом Франтішком I. зряджена, на основі патронатного парава, Пряшівска єпархія, котра была теріторіално одділена од Мукачовской єпархії. У 1816-ім році цісарь выменовав за першого єпарху Тарковіча. Папа Римскый Пій VII. канонічно еріґовав Пряшівску єпархію аж в році 1818, а втогды і потвердив призначіня Ґриґорія Тарковіча за єпарху.
Рукоположеный на єпіскопа быв Тарковіч у стародавнім русиньскім монастырю в Краснім Броді в році 1821. Хіротонію прияв од мукачовского єпіскопа Алексія Повча.
Окрім іншого быв першый пряшівскый єпарха і літературно плодным чоловіком. Тарковіч вмер 16-го януара 1841-го року в Пряшові.