Конець роскошникам

Словакія ся помалы рихтує на перепис населіня. І кедь представителі Русинів были єднозначно проти того, жебы мож было писати собі дві народности, оно то наконець може пошкодити іншым, як собі думали тоты, котры за тым виділи лем то, же ся боїме Русинів-Українців.

Голосити ся ку двом народностям виділи Русины за проблематічне з вецеро причін. Як першый вопрос, котрый ку тій темі чоловіку прийде на розум, є тот, же чом лем ку двом народностям?

Прихыльници двоїтой ідентіты бісідовали о тім, же чоловік може быти зо змішаной родины, но не думали на то, же змішана родина може мати і предків з пятьох народностей. І так досправды, чом лем ку двом ся мож голосити, кедь змішана родина є арґумент?

І то уж не треба шпеціално споминати то, же приголошіня ся ку народности є все субєктівным вырішіньом чоловіка. Оно абсолутно не мусить рефлектовати народностне походжіня подля предків. Знаме предці, же много людей, наприклад і русиньского походжіня, є словакізованых і голосить ся ку Словакам. Але є то їх право і їх субєктівне рішіня. Мусять про дашто рішыти. Овпливнює то много факторів, наприклад і в змішаных родинах, но є то все субєктівне. Зато можность двоїтой ідентіты і так не рішыть то, про што наконець чоловік вырішыть, бо тот рішыть на основі абсолутно іншых крітерій.

Русины так само припоминали, же в короткім горізонті то може помочі дакотрым меншынам, кедь люди, котры ся вже голосили лем ку майоріті, в дакотрых припадах, кедь будеме оптімісты, теперь приголосять ся і ку меншыновій ідентіті. Но в довгодобім горізонті то може быти іщі скорішый асімілачный процес, кедь днесь чоловік, котрый голосив ся лем ку меншыні, приголосить ся наприклад і ку майоріті, і о десять років з нього може стати лем майоріта.

Знова, є то субєктівне вырішіня, котре в тім припаді, припаді двоїтой ідентіты, може вести і ку „майорізації“.

Арґументів, котры Русины давали проти вопроса на другу народностну ідентіту, было много. Но векшына в тім виділа лем єдно. Же Русины ся боять, же офіціално ту будуть даякы Русины-Українці, і так їм за помочі перепису дають українізаторы шапков поза уха. Но таке думаня є смішне. Хто бы ся мав бояти, то якраз українізаторы.

Тым, же ся хтось запише, і мы знаме, же они то може будуть робити, і ку русиньскій, і ку україньскій народности, не значіть, же выникне офіціално Русин-Українець.

Єднако як в припаді іншых комбінацій, будуть лем люди, котры ся будуть чути, же належать ку двом народностям, же ся чують быти Словаци і Ромове, Мадярі і Словаци, Мадярі і Ромове, Русины і Українці ітд. А не выникне ани жадна русиньско-україньска култура, історія, теріторія, єднако як не выникне словацько-ромска, мадярьско-чеська ці інша култура, історія, теріторія. Все то зістануть окремы народности, окремы културы, лем дакотры люди будуть годны проявити приналежность ку двом з них, не ку єдній.

По друге, приклады з іншых держав нас учать, же покля была така можливость голосити ся ку двом народностям, чісло тых, котры голосили ся ку Русинам і Українцям было смішне. В Польщі є то покля, добрі рахую, коло трьох процент Лемків, котры ся чують быти і Українцями.

Такого резултату бы єм ся в припаді Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы скоріше бояв, як ся тішыв, же конечні будеме годны быти і єдно і друге. Чом?

Якраз союз грає ся довгы рокы на то, же то найважніша україньска орґанізація на Словакїї. Но покля їх резултаты, резултаты „Русинів-Українців“ будуть мізерны, кого пак тота орґанізація заступать? Русины мають свої орґанізації, Українці собі їх можуть сотворити, даякы уж і мають, і кому пак треба союз, а головно кого бы мав він реално представльовати, кедь не одыйде од українізачной політікы і не стане лем уркаїньскым союзом?

Значіть, з мізерныма чіслами може дійти і ку кінцю ведучой ролі Комуністічной партії… властно Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы, і може зачати процес будованя чісто україньскых орґанізацій, котры ся будуть старати о Українців, а не українізовати Русинів.

Я знам, все сьме в лінії гіпотез, і вшытко залежыть о твердых даных, котры нам прийдуть з перепису. Но покля мам говорити о оптімізмі і песімізмі, пак бы єм повів, же українізаторы до того ідуть з великым оптімізмом, а реаліта ся може вказати барз песімістічна. Бо резултаты перепису можуть вказати, же пришов реалный конець роскошникам, котры ся ту 30 років прижывують на двох народностях, на двох окремых културах, і роблять зо себе тых найголовнішых.

Мы остатні, нелем Русины, бы сьме ся мали реално занимати іншым. Не суть то українізаторы, але то, як двоїта ідентіта овпливнить перепис о далшых десять років. І як ся подля новых даных буде рішыти реална меншынова політіка.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА