Союз Русинів-Українців Словацькой републікы як „зомбі“ бывшого „Культурного союзу українських трудящих“ доднесь успішно діє на Словакії і, як бы якы намагы Русинів не были, же треба союз роспустити про його однароднюючій характер діалности, іщі все сидять в Братіславі у функціях іншы „трудящі“, з котрыма довгы рокы якбач хтось быв „товарищом“, і тоты ся все постарають так, жебы лем не было підло. Підло про „трудящих“, котры доднесь трудять ся, жебы лем русиньскы люди зрозуміли, хто властно суть.
Не буду ся вертати ку проблему, ці такый Союз може або не може існовати. Покля є Словакія правным штатом, потім є одповідь ясніша, як Сонце на небі без хмар. В цілій сітуації є „добре“ холем тото, же Союз ся голосить ку україньскій меншыні, жадать грошы на културу із україньского бюджету, і так холем в тім є якыйсь спокій. Не мішать ся холем до нашых грошей. Но проблемом є, як тоты грошы, котры мають быти на розвиток Українців на Словакії, хоснує. І ту ся вертаме назад на початок. Бо він ся не старать о Українців, тым може зістане ложка борщу з того вшыткого. Він робить однароднюючу політіку. З підпоров і, як єм ся дізнав в остатніх днях, докінця із пропаґаційов державных орґанів.
Кідь забудеме на назву, котра сама о собі має мати свою однароднюючу функцію, і підеме меріторічно лем за тым, же орґанізація за голосить ку Українцям, бере з грошей україньской меншыны, потім бы лоґічно мало слідовати то, же будеме видіти їх діялность серед Українців, в селах і містах, де ся їм холем єден чоловік ку Українцям голосить. Жебы, і кідь там прийдуть каламутити русиньскы воды, могли ся одкликати холем на то, же там пришли ку своїм Українцям, і то, же прийдуть і іншы люди – то неінтересне, бо може прийти будьхто. Лемже оно то так не є.
Минулый вікенд в суботу проходила подія, котру орґанізовав Союз під назвов „Не забудь на свою колыску – стріча з пісньов“. Подія была зорґанізована в селі Вапеник, свідницького окресу. Подля остатнього перепису жытелів із 2011 рока в селі суть народности – русиньска і словацька. Зато ся звідам, яку і чію колыску там забыли або глядали тоты, што ся доднесь трудять в Союзі.
Же україньска комісія, котра рішала схвальованя ґрантів на 2015 рік виділа, же у Вапенику не має што быти українська акція, і нич не повіла і ґрант схвалила, тому ся не чудую, бо в тій комісії суть „свої“ люди, котры таку політіку самы тискають. Лемже комісія має лем рекомендуючій характер і наконець і так може вырішыти Уряд влады – може дотацію знижыти, звышыти, або напрік рекомендованю комісії, же проєкт може перейти, абсолутно го не підписати.
Зато ня веце інтересує, ці урядници мають холем дакус знань о тім, де суть села з українськым населіньом, кідь не мають, ці їм так тяжко посмотрити до резултатів перепису, або кідь не мають знаня і тяжко їм посмотрити, ці то роблять так лем зато, же їх то абсолутно не інтересує, або то роблять проґрамово. Вопросів по „милу Ярмилу“, а знам, же одповіді не дістану. Но і што є на цілім найліпше, інформація о тій, екземпларно вказаній, однароднюючій події спокійно світить на офіціалнім сайті повіреной задачами уповномоченого влады про народностны меншыны і етнічны ґрупы. Дякуєме.
Дорогы колеґове, „Русины-Українці“, Русины не забыли на свою колыску. Они знають, де є. Зато Русинам не треба робити в їх селах події під назвами як „не забудь на свою колыску“. Скоріше мам чутя, же то вы сьте забыли на свою колыску, і теперь єй глядате по русиньскых селах, но там єй не найдете. Я вам можу, приятельскы, припомянути, де ваша колыска, жебы сьте на ню не забывали. Ваша колыска ся выробила на Централнім комитеті Комуністічной партії Чехословакії, выдкы пришли наряджіня о насилній українізації. І тота ваша колысочка там десь в пороху по 1989 році і зістала. Зато рекомендую глядати десь міджі „товарищами“, не міджі Русинами.
Но і Уряду влады рекомендую, кідь уж хоче підпоровати неіснуючу народность із грошей, котры суть приділены Українцям, най холем позерать на то, што, і де схвалює. Мы маєме властны грошы про Русинів, з котрых робиме властны події. Шкода бы было, жебы про досправдовых Українців на Словакії реално зістала лем ложка борщу, покля великы грошы ідуть на однародньованя Русинів.
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА