Хоц, як сама бесідує, ниякого нотарияльного потверджыня на тото не мат, але лемківску душу має. Быти може завдякы тому завоювала світ моды свойом першом колекцийом «Лемковина». Анна Мария Зиґмунт вказала ляйбикы, чугы, гуні, кабаты, але в сучасным выданю. Вкінци ся дочекала показу і на своім терені, в Коросні. Показови, якій пройде 6. листопада/новембра о 20.00 год. в Реґіональным Центрі Культур Погранича, товаришыл буде концерт лемківской музикы од капелі Угерец.
Іщы перед войном не было ничым чудным, што жены і хлопы ходили наштоден позбераны в народне облечыня. Інчого шак не было. Леняны кошелі, плісуваны кабаты, запаскы, скоряны кєрпці, кольоровы пацюркы, вышываны опліча оддзеркаляли одмінніст Лемків присутных на торгах, якы проходили по більшых місточках Низкого і Сандецкого Бескідів. Певно з часом і Лемкы зачали бы ся зберати подібні, як тоты з міста. Коли бы тото пришло, не знатя, бо пришло выселіня, котре знищыло векшіст лемкіской культуры.
Ручні роблены полотна, взоры з натуры
Сімдесят років од акциі «Вісла» Анна Мария Зиґмунт, проєктантка моды з Любатовой, створила колекцию облечыня інспірувану лемківскым народным стройом. Сама бесідує, што єй «Лемковина» то нич інче як істория о Лемках, іх культурі, звыках, реліґійности, оповідана через моду. Символичным може быти факт, што вродила ся в 40. річницю од початку выселінь – 28. квітня/апріля 1987 р.
Проєктантка перенесла культуру і штуку Лемковины на полотна, зробила ориґінальны лахы, взоруваны на лемківскым народным облечыню, лем же в сучасным выданю. В колекциі «Лемковинa» схоснувала авторскы полотна, ручні малюваный лен, баволну, вышыване волняне сукно. Взір, котрый є лейтмотивом для цілой колекциі, взятый є зо старой хыжы в Завадці Рыманівскій. Схоснувала тіж орнаменты, котры нашла на студни. Аж і кольористика сукєнок, кабатів, комбінезонів, шапок ци черевіків навязує до традицийного народного облечыня.
Дотерла і до Коросна
Колекцию доцінили в модовым середовиску. Разом з проєктантком зробили соткы кілометрів. В Польщы вказувана была м.ін. в Кракові, Варшаві, Ґдыни, Ряшові, Кєльцях. Презентувана была і в Будапешті на European Fashion Union ци Шавли, в пілнічній Литві на фестівали VIRUS та аж і в Азиі.
Пятницьовому показови моды в Коросні товаришыла буде лемківска музика од капелі Угерец, яку творят молоды люде залюблены в традициі рускых жытелів. Пісні і мелодиі похидити будут з архівальных награнь і тереновых досліджынь. Угерец грат сурову музику, іх цілю є оддати натуральніст корінной мелодикы.
Показ і концерт пройдут в пространным голи Реґіонального Центру Культур Погранича в Коросні о 20.00 год. Обовязуют скоршы записы (за тым мотузком). Показ буде тіж трансмітуваный онляйн.
Веце о проєктантці, єй походжыню, колекциі можете почытати з нашой архівальной бесіды – клікайте гев.