Книга з лемківскыма прислівями. Є іх аж 7 тисячів!

Болеслав (Василь) Баволяк, ідучы в сліды свого вітця, ціле жытя списувал приповідкы і приказкы хоснуваны серед Лемків. Головні серед жытелів Святковы Великой, одкале походят, але і з околиці. Робота 50 років звінчена была печатаньом істинной біблиі прислів – є то за справом Выдавництва Жызновскій.

Публикация «Лемківскы приповідкы і приказкы зо Святковы Великой і околиц» Болеслава Баволяка як раз вказала ся накладом Выдавництва Жызновскій, невеликой офіцины, котра од 17 років занимат ся реґіональном темом. Найновше выдавництво то не лем захоплююча збірка лемківскых прислів хоснуваных в єдным селі, але тіж – як бесідує основатель выдавництва Вєслав Жызновскій – барз цінна колекция документуюча культурову спадковину Лемковины.

«Наша найновша публикация то компендиюм прислів, приповідок і приказок та інтересуючых лемківскых речынь. Серед них мож найти тоты, котры были хоснуваны в Святкові і околици в ХХ ст., особливі в першій половині того столітя, як і тоты, котры в дакій части походят з іщы скоршого періоду» – зазначат Вєслав Жызновскій.

Чом молодый хлопец зачал списувати прислівя?

Заінтересуваня темом прислів в Болеслава Баволяка взяло ся за справом його няня, тіж Болеслава, котрый подібні як дідо Михал все інтересувал ся лемківскым фольклором. «Дідо не знали писати, запамятували приспівкы. Вшыткы приспівкы і весільны перемовліня, приповідкы і традициі зачал списувати аж тато. Николи єм ся не звідувал, коли ся в него тото зродило. Початково няньо передали мі коло 300 прислів, списаных на окремых картках. Не хотіл іх уж веце нотувати, єдного дня просто дал мі тото до роботы» – оповідат Болеслав Баволяк. Завдякы його роботі колекция пошырила ся з 300 до 7000 речынь. Як додає, векшіст зобраных ним прислів має лемківскє походжыня.

Автор, будучы тіж барз талановитым музиком (отец од наймолодшых років вчыл го грати на гармоніі), прібувал вчас своіх досліджынь дотерти до як найвекшой ґрупы осіб, котры помогли бы му зобрати можливі найшыршу збірку прислів.

Завдякы його роботі колекция пошырила ся з 300 до 7000 речынь. Як додає, векшіст зобраных ним прислів має лемківскє походжыня.

«Ціле своє свідоме жытя зберал іх од старшых Святковян, жыючых головні на Украіні, выімувал в бесідах, в ріжных ситуациях і настроях» – бесідує Жызновскій. «Запамятувал іх нагорячо, жебы не страшыти бесідників – записувал аж пізнійше, можливі найвірнійше, а тото, што списал – заховал, не стратил і не запропастил» – додає Жызновскій.

Істория про давну Лемковину

Прислівя сут в книзі тематичні зобраны і списаны по лемківскы, по польскы і з фонетичном транскрипцийом з лемківского языка. Як додає Марта Ґрабан-Бутрин, фольклористка і етноложка, яка занимат ся обрядовістю Лемків, в колекциі Болеслава Баволяка оддзеркалят ся бывша Лемковина, тота в соспільным ци природничым вымірі. «Можеме найти гын жытелів тых земель з іх приметами і слабостями, світ природы ци языкову топоґрафію села. Єст церков і корчма, поле і ліс, загорода і хыжа, стіл і пец, ґазда і ґаздыня. Мимо універсальности тых текстів та жывотности части з них, маме вражыня, што є то істория о давній Лемковині, о краіні нашых предків сперед акциі «Вісла». (…) Штоденніст вызначана ритмом природы і тяжком роботом, зміном части рока, місяців час-до-часу є перерывана святкуваньом» – зазначат Марта Ґрабан-Бутрин.

Про автора

Болеслав (Василь) Баволяк (вр. 1951 р.) од наймолодшых років вчыл ся грати на акордеоні, першым учытельом был му няньо. На парунадцет років долучыл до ансамблю, якій грал по весілях в околици Святковы Великой. В склад ґрупы окрем вітця, котрый грал на трубці, входило іщы двох саксофонистів і перкусиста. По закінчыню студий в Высшій Економічній Школі (напрям економія промыслу) і Рільничой Академіі (на напрямі лісництво) піднял роботу як учытель в Основній Школі в Мысцовій, пак в Ансамбли Економічных Шкіл в Ґорлицях. Робил тіж, аж до часу коли пішол на пенсию, як лісничый в Надлісництві Змигород (переміненым в 1995 р. на Маґурскій Нацийональный Парк).

За редакцию, тлумачыня, фонетичну транскрипцию та транскрипцию прислів з рукописів одповідат Томаш Квока. В публикациі схоснували образы авторства Теодора Кузяка. Книга чыслит аж 800 сторін. Мож єй придбати на сайті выдавництва за тым мотузком.