ДВА СУСѢДЕ, КОТРЫ ЛЮБИЛИ СЯ СПЕРЕЧАТИ.
— Та вы сусѣде цѣлкомъ такого самого коня собѣ купили на ярмаку, якъ и я мамъ.
— О, не такого !
— Та якъ не такого?! Та прецѣ и такы самы рокы має, и такой мѣры и такой масти.
— А я вамъ повѣдамъ, же не такого!
— Ая вамъ повѣдамъ, же такого самого.
— А я повѣдамъ, што нѣ.
— Ho, а яка меже нима рожниця?
— Рожниця барзъ велька!
— Та повѣчте яка?
— Рôжниця єсть така, што тамъ де вашъ кôнъ має голову, то мôй тамъ має хвôсть, а де вашъ має хвôстъ, то мôй має голову.
ЛЕМКО – ґазета для народа – ч. 4 за 1912 р.