Кідь і слызы выстарчать

„Стоваришыня Лемків“ як головный орґанізатор вже запрошує на одзначіня 70-ой річніці Акції Вісла, котра навсе позначіла жывот Русинів, і то нелем на Лемковині, але своїма дослідками на цілій теріторії карпатьскых Русинів. Мінімално в тім, же теріторію, на котрій по сталітя жыли Русины компактно, перетяла і днесь ся лем тяжко і в барз обмедженій формі обвновлює тото, што было все природным – контакты, жывот єден коло другого, жывот єдного народа.

Не буду вести полеміку о тім, же 70-та річніця, як і кажда інша, має быти припоминана. Якым способом має быти припоминана, ці так, же має тото припомянутя служыти головно нам, жебы сьме не забыли хто сьме і де наша отцюзнина, або так, жебы сьме іншым „припоминали“ стары гріхы, то вже друга справа. Но ани в тім не буду вести полеміку. Ани єден, ани другый способ не є менше або веце правилнішый, головно бы о тім мали рішыти тоты, котрых ся то найвеце дотулило. Мали бы о тім рішыти так, як то чують. Хоць, комбінація єдного і другого, припомянути самы собі, нашым молодшым ґенераціям, хто сьме, яка наша доля, і єдночасно припомянути і тым довкола нас несправедливость, яка была зроблена (жебы ся не повторяла, будькому), могла бы быти може найпродуктівнішым выбером.

Но проблем выникать втогды, кідь коло річніці зіставать довг односно себе самых. Што потім чекаме од другых?

На ХІІ. Світовім конґресі Русинів, в другый, завершалный день – 14-го юлія 2013-го року, была у Сваляві прията резолуція, де на пропозіцію Петра Трохановского, котрый вже втогды думав на то, же ся ближыть 70-та річніця, дістало ся до статі Ґ, пункту 8, цітую: „СКР укладать: Забезпечіти, жебы СКР обернув ся на Раду Европы і до Европского парламенту зо жадостьов о одсуджіня Акції Вісла.“ Членом Світовой рады Русинів быв втогды выбратый за Польщу Андрій Копча, председа „Стоваришыня Лемків“, яке є основаючім членом конґресу, і котре є головным орґанізатором тогорічного одзначованя 70-ой річніці. Членом быв уж перед тым, є дотеперь. Міджічасом вже в році 2015 проходив далшый конґрес в Румунії, тот рік буде далшый. А на кінцю апріля, будуть проходити події, котры суть з Акційов Вісла повязаны.

Кідьже іде о справу, котра дотулять ся в першім ряді Русинів із Польщі, чекав єм, же кідь не ціла Світова рада Русинів, то холем член рады за Польщу буде тискати на тото, жебы ся в тім дашто зробило. Но правда є така, же на Світовый конґрес Русинів у 2015-ім році не быв делеґатам конґресу односно того пункту передложеный жаден документ.

Кідь має іти о мій погляд на тоту справу, єм реалістом і думам, же пункт быв, хоць про сімболіку добрый, но нереалізовательный. Мы не сьме способны ани порядно выбавити, жебы державы, котры на нас робили несправедливость – нелем Акція Вісла, бо то суть і оптації, українізація, насилна православізація – жебы ся нам за то оправдали. Жебы то одсудили, то вже є нонсенс. І мы ідеме жадати Раду Европы і Европскый парламент? У векшых народів, котры мають державы, не знають прияти многораз підпорну позіцію, значіть, де они мають Русинів і што о них знають. Хто за тото заголосує?

Але вернийме ся назад. Конґрес схвалив пункт резолуції, котрый мав дахто выповнити. Рада сама собі дала задачу, о котру ся, кідь уж нихто іншый з рады, холем представитель Польщі мав постарати. Кідьже доднесь нихто не дістав ку прочітаню даякый реалный документ, нихто никого о тім пункті дотеперь не інформовав, і то перешли помалы штири рокы, суть лем дві можливости, што ся властно за тоты рокы стало, або не стало.

Першов є така, же нихто зо Світовой рады, включно Андрія Копчі, котрый веде орґанізацію, яка того року робить ку смутній річніці події, ся о то не постарав. Так, як то было приято, так ся то і не выповнило. В тім припаді Русины зіставають довжны самы собі, і вопросом є, што потім чекаме од іншых.

Другов можливостьов є, і тоту давам лем зато, же „хотів бы-м тому вірити“, же дашто загнане было на споминаны інштітуції, і будь не пришла жадна, або пришла неґатівна одповідь. Но чом в такім припаді Світова рада Русинів, „Стоваришыня Лемків“, о тім ниґде никого не інформовали? Кідь ся писало наприклад до Києва, рада публіковала і вшыткы неґатівны одповіді, припадно написала, же ани не дістали одповідь. В тій справі не было публіковано нич. На вопросы односно той темы не суть жадны одповіді од тых, котры ся о то мали постарати.

Я досправды не думам, же бы по єднім писмі пришла із тых інштітуцій позітівна одповідь і ціла Европа бы голосовала за то, жебы одсудити Акцію Вісла. Но кібы одповідны писмо написали і пришла бы і неґатівна одповідь, або жадна, мало ся то публіковати, бо втогды бы сьме мали дашто в руці, з чім бы ся дало робити далше, тискати на далшы інштітуції, звертати на то увагу. На што днесь хочеме звертати увагу? Хыбаль так на то, же є серьйозне підозріня, же Світова рада Русинів в тім за штири рокы не зробила нич. І так знова лем зіставать вопрос, же кідь довжыме самы собі, што чекаме од іншых.

На 70-ту річніцю траґічной події не будеме якбач мати в руках нич. Ани неґатівну, ани жадну одповідь, докінця якбач ани доказ о тім, же дашто загнане было. Частьов проґраму буде і промітаня філму Аж і слызы не старчіли. Покля в тій справі Світова рада нич не зробила, і їй членом є і председа орґанізації, котра є головным орґанізатором тогорічных подій, пак ся може на раді доїднали, же на річніцю нам не треба нич з того, што сьме самы собі приобіцяли, жебы дати почливость і регабілітовати людей, котры потерпіли. Може ся доїднали, же на річніцю нам і слызы выстарчать.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА