Каролина вертат до гры. (Рачунајте на нас!)

Раз…

Было то деси в середині осемдесятых років. Яр прекрасна. Над Европом азорскій антицикльон объявил хвилю, як намалювану. Природа кыпіла. В потічках лотат квитнул як шалений. На небі натура позавішала співаючы пташкы. Раз за час легкій вітрик задувал, жебы на світі нихто не одчувал духоты.

А того дня, в части світа, до котрой по 1945 року належали – Лемковина, Пряшівщына, Підкарпатска Русь і положена дакус дале на полудне – Югославія рыхтувало ся торжество робітничой клясы, селян (в принципах лем тых сколективізуваных) а і той части інтеліґенциі, яку медиі, котрых задачом было не непокоіти никого ниякым неспокойом, звали трудящом інтеліґенцийом. Пришла пора зачати торжествуваня 1 мая – свята, котре комуністы приспособили як доказ свойой всемогучости, попертя веденой політыкы і єднодумности гормадян.

Того дня телевізиі давали трансмісию з центральной сцены свята – Червеного Пляцу в Москві – де особливо «піклює сердце» і проявлят ся ґеній єдиной правильной силы. Тамто свято мало щестя до ентузиястычных режысерів, якы реалізували діло, інспіруване правительством. Я лем смотрю, як допали з камером єдного неборака, котрий так ся складал в прославі власти, же аж подякувал облюбленій партиі за тото, же в своій природній доброті і тоту прекрасну хвилю людям дала в дарунку. Смотрил єм на тоту реляцию, котру давали як головну в єдыных дозволеных общедержавных медиях во вшыткых социялістычных державах (окрем Югославіі). Лем пера і тамтышных новинарів наставлены были на прославу аванґарды людства під проводом комуністычной странкы, недавно осироченой през маршала Тіто.

Два…

Каролина Бейлін вродила ся під конец ХІХ ст. в Варшаві, будучой товды ґуберняльным містом Росийской Імпериі. В році єй народжыня Варшава чыслила кус понад 600 тис. жытелів і была третім найбільшым містом Росиі (по столичным Петерсбурґу і дакус провінцийональній Москві). Пришла она на світ в асимілюваній жыдівскій родині, котра цінила собі забезпечыня діти в порядну освіту, прото Каролина на варшавскым університеті выстудиювала польску і клясычну філолоґіі, а пак оборонила докторску дисертацию. Од початку думала быти чловеком пера: журналистком, тлумачком і писменницьом. Дебютувала в 1928 році, як репортажыстка в ґазеті «Курєр Польскій». Тлумачыла з анґлицкого творы Дікенса, Пелема Вудгауза ци Джона Прістлі, зо шведского творы м.ін. Марікы Штієрштенд, а з росийского языка сучасных єй часам писменників Максима Ґоркого і Михаіла Зощенкы. Під псевдонімом Чарльс Б. Стівенс, довєдна зо свойом молодшом сестром Штефанійом, публикувала обычайовы повісти для жен.

Коли зачала ся ІІ Світова Война, Кароліна Бейлін была арештувана гітлерівцями. Єй доля была припечатана. Лем якысым чудом подарило ся єй втечы з транспорту до концентрацийного лаґру. Пішла на схід, на Підляша. Поневерала ся по ріжных місцях і людях, крыла ся, фурт під страхом, же буде демаскувана і выдана на смерт. Навчыла ся не вірити никому і ничому, быти осторожном, не радити за гідні. Заперла ся в собі. Не оповідала про себе, про своє жытя, про своі кваліфікациі. Єй імено і назвиско, місце народжыня, назвиска знаємых, учытелів, назва скінченой школы а і місце роботы могло дакому повісти за дуже.

Прото Каролина Бейлін остала сторожом фактів, інформаций і думок, про котры ся не розправлят, не гварит ани іх не оповідат николи никому. Приняла сой конспірацине назвиско – Мария Малішевска. Коли на осін 1944 р. східню Польщу освободила совітска армія, писменничка ани не думала скінчыти з осторожністю. Дале, аж до 1946 рока, як Мария Малішевска, учытелювала. Потім вернула до писаня, остала шефовом культурной части барз популярного пополудньового штоденника  »Express Wieczorny».

Найбарже знаны, і основны для нашых роздумувань, были театральны рецензиі публикуваны през Каролину Бейлін. Написала іх по 1946 р. вельо, а вшыткы мали єдну прикмету, котра про наш текст єст основна. Каролина Бейлін давала все і выключні позитывны рецензиі. 

Хоц-якій опис театрального представлиня, навет неутральний, не повинен никотрому авторови принести ниякий проблем. Што з того, наша авторка ани не думала писати навет абы-як звучачых опіній. Писала про вшытко і вшыткых добрі, ліпше і найліпше. Як реторычну фіґуру хоснувала ентузиязм при оддаваню драматычных реляций. Давала незломний доказ консеквентного попертя вшыткым варшавскым театрам. Коли з представліньом до Варшавы пришол даякій ансамбль з інчого міста, так і товды недовірных чытачів наша Каролина годна была пересвідчыти, же спектакль был найшумнійший, а театральний ансамбль в головным місті піднял ся на вершыну артизму. А она тото знала, бо тота вершына была рівна тій, з яком дотля наша дописувачка постійні ся стрічала.

Три…

В 2015 році, в Рускым Керестурі, Світова Рада Русинів в офіцияльным тексті напечатаным през предсідателя, оцінила тексты двох редакторів і зажадала од радия ЛЕМ.фм заперестаня «критизерства», а з другого боку пропонує лемківскій редакциі «…звигнуц на постамент “знанє”, “мудросц”, “схопносц” панох критизерох».

Старым звыком пришол час на самокритыку. Цілю дальшой успішной спілпрацы з цілом Радом, Конґресом і інчыма орґанізациями:

а/ тыма, для котрых місце на конґресі ся находит,

б/ з тыма, котры стоят уж при выході і внет одперхнут,

в/ і тыма, котры може будут приняты на Конґрес, а може не будут,

Радийо Руской Бурсы ЛЕМ.фм предкладат до заопініюваня, як одпорученой редакторкы, рецензенткы раляцийонуючой і списуючой поступкы, думкы і рішыня Світовой Рады Русинів, спомнену – Каролину.

Она николи не напише планно про никого і про нич. Вшелеяка критыка – ій чужа, неприродна і непристойна. Думаме, што не лем Світовій Раді, але і вшыткым Лемкам, Русинам і Руснакам полюблят ся тексты нашой новинаркы. Ждеме на офіцийне заопініюваня нашой кандидаткы як найвеце пожаданой репрезентанткы радия ЛЕМ.фм на вшелеякых лемківскых культурных акциях, орґанізуваных през вшыткы лемківскы і піл-лемківскы орґанізациі, єґомостів, професорів і докторів, університет, комісию спільну, воєводу і вшыткых інчых. Каролина радо зрецензує вашы акциі, фестівалі, концерты, книжкы, театральны представліня, науковы сесиі, выклады, бібліотекы, архіва, артефакты, малярство, різбу, малюваны яйця, вышывкы, колядкы і вшытко інче. Каролина буде найліпшом кандидатком нашого радия до округлых столів, конґресів, стріч з властями і вшыткыма діячами. Заручаме, же прославит она вшыткых і вшытко. Буде отворена на технолоґічны новинкы і выкаже ся почливістю і зрозумліньом для вшыткых браків і іґноранциі. Не буде вадила ій незнаєміст азбукы і некомпетенция, нестрашний ій буде дачый ярмачний музычний і культурний смак, ани вульґарны опініі інчых сильных культурных діячів. Най ся не страхат нихто. Каролина все напише фантастычну рецензию каждому.

Ґварантуєме, же і Світова Рада оддыхне свобідно. Наша рецензентка все прославит кажде председництво, каждого, хто має власти хоц-лем на запражку. Каролина здвигне каждого на постамент за тото, же забезпечыл нашому Народови тото, што основне – же світят місяц і звізды на небі а і Сонце над Карпатами.

на фото: Великій театр в Варшаві, джерело: Wikipedia, автор: Marcin Białek

в проґрамі вызвучала сліванка ансамблю Рани Мраз з Нового Саду пн: Рачунајте на нас.

https://www.youtube.com/watch?v=bn0AR2uZrtU

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ЛЕМКІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА