Медії были в послідніх днях повны высловів, котры вышли з уст председы мадярьского опозічного парламентного субєкту – Рух наша отцюзнина (Mi Hazánk Mozgalom), Ласла Тороцькая. Но позорне око і ухо автора коментаря заінтересовав іщі єден выслов, а не з Мадярьска.
Ласло Тороцькаї, предесда мадярьского ултрапавіцьового руху, котрый уж в 2021-ім році желав Польщі, жебы мала знова граніцю з Мадярьском, на сеймі свого політічного субєкту повів, же покля бы Україна вдяка войні заникла, Рух наша отцюзнина бы собі робив претензії на Закарпатьску область Україны.
Підкреслив, же його рух бы быв єдинов політічнов партійов в Мадярьску, котрый бы собі такы претензії робив, кебы Україна заникла.
Но, тяжко повісти, ці бы якраз тот рух быв єдиным політічным субєктом в такім припаді, котрый бы такы претензії мав. Стопроцентно мож сконштатовати лем то, же затля то є єдина політічна партія, котра то повіла наголос.
Іншак, Тороцькаї не є непознатов фіґурков на Словакії. Быв основательом і першым председом ултраправіцьовой орґанізації Молодежный рух 64 жуп, котрый сниє о обновліню „великого Мадярьска“. Докінця походовали по словацькій теріторії пообліканы в чудесных мундурах, котры пропоминали мадярьскых фашістів із часів Другой світовой войны.
Думам, же в тім часі іщі звав ся Ласло Товт, але про мадярьского націоналісту призвіско, котре в мадярьскім языку значіть Словак, не было комфортне, і так го змінив на Тороцькаї.
Пак робив у Будапешті демонштрацію, на котрій палили словацькы державны сімболы. Подобну демонштрацію хотів зробити в році 2006 і в Братіславі, но не дістав на то позволіня, а кедь перед Міністерство внутрішніх справ Словацькой републікы наконець пришов сам, жебы прочітати выголошіня, в моменті быв спаціфікованый і посланый домів із заказом вступу на Словакію на пять років.
Якбач єм іщі не чув, одколи світ політікы дакус памятам, жебы словацькый політік схосновав термін Підкарпатьска Русь.
Лемже не выголошіня Тороцькая є тым найважнішім, што зазвучало в послідніх днях. Предсі лем його рух, із 6-ма депутатами в парламенті, не є меріторічнов темов.
Омного інтереснішыма суть высловы словацького міністра обороны Роберта Калиняка. Тот в неділю 28-го януара діскутовав з опозічнов депутатков в політічнім проґрамі в RTVS. Быв знова атакованый тым, же председа влады Фіцо не стрітив ся з україньскым партнером в Києві, але в Ужгороді.
Опозіція хоснує тот приклад на то, жебы владным політікам припоминала, же словацькый премєр бісідує, же в Києві не є войны, но до Києва боїть ся іти, або же хотів понижыти україньского премєра, кедь за ним мусив іти до Ужгорода.
Роберт Калиняк в недільній діскусії зареаґовав, же стріча в Ужгороді была зато, бо влада в тім часі засідала на выході Словакії, і было то практічне. А далше продовжовав, же словацькій владі залежыть на розвитку, цітую, „Підкарпатьской Руси“, бо Словакія там має свою міноріту, а так само економічны інтересы.
Якбач єм іщі не чув, одколи світ політікы дакус памятам, жебы словацькый політік схосновав термін Підкарпатьска Русь. Но є шкода, же Калиняк наперек тому, же памятать історічну назву того реґіону, не памятать далшы повязаня, котры бы міг схосновати.
Одповідь Калиняка могла быти омного інтересніша, кебы повів, же на Підкарпатьскій Руси владі залежыть, бо маєме сполочну історію і творили сьме єдну державу. А же владі залежыть на днешній Закарпатьскій области Україны і зато, бо там не є лем словацька міноріта, але жыють там і Русины, котры жыють і на Словакії.
І же не іде лем о економічны інтересы, але о звязы історічны, котры не можеме одшмарити, і зато нам на тім реґіоні мусить залежати.
Нажаль, тото сьме уж од Роберта Калиняка, котрый сам признавать ся ку тому, же має наполовину русиньске, а наполовину булгарьске походжіня, не чули. А то є велика шкода. Бо кебы штось таке повів, не были бы то жадны вулґарны претензії, подобны тым од Тороцькая, але было бы то признаньом реалности.
Кебы словацька політіка довиділа далше як за властный двір, помогла бы нелем собі, але хосен бы з того могли мати і Русины. Но на тото менталный світ словацькой політікы, а є абсолутно єдно, о котрім політічнім таборі бісідуєме, не дозрів.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.