Інштінкт про пережытя

Покля дакотры віруючі Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії уж властно зрадили свого пастыря, кедь підписують писма адресованы голові Україньской ґрекокатолицькой церькви з просьбов о „соєдидненя“, мадярьскый метрополіта проявлює Матери вірность, і одкрыто говорить то, же єпархія, в котрій маєме своє походжіня, мать зістати окремов.

На кінцю фебруара быв гайдудороґскый архієпіскоп і метрополіта Філіп Кочіш на авдієнції у Папы рисмкого Франціска. Пак дав інтервю про мадярьску редакцію Radio Vaticana, в рамках котрого одкрыто повів свою позіцію, што до Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії.

Метрополіта Кочіш говорить ясно то, што вшыткы давно видять. Бісідує о тім, же собі на Матірь Церьков, з котрой походять ґрекокатоликы на Словакії, в Мадярьску, Чеській републіці, Хорватії, Сербії ці Споєных штатах Америкы, робить претензії Україньска ґрекокатолицька церьков, же впливы україньской церькви ся чують барз міцно. Властно нич нового.

Но предці то не є лем таке будьяке інтервю. По перше, метрополіта в розговорі повів, же тоту тему одкрыв з найвысшым представительом Католицькой церькви. І то не є лем таке „штось“. Є то потверджіньом того, же змаганя меджі експанзівныма україньскыма ґрекокатоликами і церьквами русиньской традіції є серьйозне.

По друге, владыка Кочіш говорить, же тота позіція, значіть погляд, же Мукачово має зістати церьквов свого права, не є лем його позіційов, респектівно Мадярьской ґрекокатолиьцкой церькви, але і позіційов далшых церьковных штруктур, котры ся зродили з Мукачівской єпархії.

Кедь сьме дотеперь мали даякы інформації о тій проблематіці, были то інформації двох тіпів. По перше, непідложены вісти, деякы тіньовы гры поза офіціалну сцену. По друге, одкрыты офіціалны высловы верьхнього архієпіскопа Україньской ґрекокатолицькой церькви, котрый то грає на доброго пастыря, якый хоче дати вівці до єдного стада і є „приготовленый соєдинити ся“.

Пак ту были іщі осамочены высловы, перед тым мукачівского єпархы, теперь апостольского адмінітратора, котрыма давали знати, же путь про Мукачово не є подля них в „соєдиненю“ з церьквов абсолутно іншой традіції.

Лемже офіціалны і голосны высловы іншых высокых представителів церьковных штруктур, котры суть на Мукачово навязаны досправды як дітина на матірь, ту дотеперь не были.

Є парадоксом, же як перша не озвала ся Піттсбурзька метрополія, котра стала метрополітнов церьквов давно, і котра має богаты скушености з тым, як то вызерать, кедь собі чуджій польовник робить претензії на твій ліс. Так само бы єм скоріше чекав на ясну рекація Пряшівской метрополії, прямо повязаной з Мукачовом.

Но і кедь ся першым публічно озвав мадярьскый метрополіта, а може то быти дакус несподіваньом, предці лем то потверджує два факты.

По перше, наша навязаность на Матірь Церьков не є лем порожньов фразов, але реалітов, котру собі усвідомлюють доднесь і ґрекокатоликы в Мадярьску. По друге, кедь ся озывать так высока шаржа, кедь тоту тему вытягне в розговорі з Вселеньскым Архієрейом, пак сьме свідками реалной „гры престолів“, і вопрос Мукачівской єпархії, як то в інтервю повів сам метрополіта Кочіш, „стоїть остро“.

Покля ся україньскій церькви подарить зничіти жрідло Ужгородьской унії, нашой русиньской церьковной традіції, подарить ся їй зничіти коріня строму, котрого далшы церькви суть конариками. Як буде жыти стром без коріня?

Експанзівность, або ліпше повіджено узурпаторьство україньской церькви уж давно можеме видіти в Пражскім екзархаті, так само дітині мукачівской традіції. При днешній робочій міґрації з Україны на Словакію, при намагах о властны „україньскы парохії“ у векшых містах, бы єм ся дакус зачав, з довгодобого горізонту, бояти і на архієпікопскім уряді в Пряшові. Головно, кебы ся Києву подарило зъїсти Мукачово.

Покля мають єпіскопи, котры суть днесь пастырями єпархій русиньской традіції, холем дакус інштінкту потрібного про пережытя, пак бы не мали метрополіту Кочіша зохабити самого, не мали бы собі о тім говорити лем „поза бучкы“, але мали бы так само выступити публічно на оборону Матери Церькви.

Іншак їх стада може чекати в будучности несподіваня, котре буде бізовно немилым.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА