В суботу 21-го януара 2023-го року проходив на Словакії референдум. Словацькы гражданы могли в референдумі, котрого головным ініціатором была опозічна партія Smer-SD, рішыти о зміні конштітуції.
Вопрос у реферндумі быв, ці граждан згодный є з тым, жебы передчасне закінчіня выборчого періоду Народной рады Словацькой републікы было мож реалізовати референдумом або узнесіньом Народной рады Словацькой републікы.
Референдум быв неуспішный, кедьже на нім брало участь лем 27,25 процент з тых, котры мали право голосовати, і не была сповнена граніця 50 процент, яка є потрібна ку тому, же быв референдум платный.
Цілорепубліковы резултаты участи суть іншы, як резултаты участи народностных меншын. Русины мали на референдумі высшу участь, як было цілорепублікове середнє чісло, членове ромской ці мадярьской меншыны зясь низшу. Выходить то з аналізы Інштітуту Матєя Бела.
Презідент інштітуту Абел Равас пояснив, же бадателі ґенеровали дата про тоты меншыны, котры концентрують ся до сел і міст, на базі аналізы даных, котры суть про тоты села і міста дуступны.
Покля на цілодержавній уровни была участь дашто понад 27 процент, в русиньскых селах участь досягла аж 44 процент. Ромове мали омного низшый інтерес о референдум, кедьже подля даной аналізы брало участь на голосованю лем нецілых 13 процент. Низку участь мала і мадярьска меншына, была на уровни нецілых 15 процент.
Аналіза подля Раваса вказала, же членове народностных меншын на Словакії і днесь творять окремы ґрупы голосуючіх, котры справують ся іншак як цілодержавне середнє чісло. За словами Раваса меншыновый голосуючій знає змобілізовати ся, як вказали Русины, але і значно демобілізовати ся, як то было в припаді Ромів і Мадярів.
Но як доповнив презідент Інштітуту Матєя Белла, стопроцентно то не суть ґрупы голосуючіх, котры дають ся успішно ословити лем посередництвом общой цілодержавной кампані.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА