І того рока зышли сме ся святкувати Ден Русинів Польщы

5. грудня/децембра в Польщы святкуєме Ден Русинів. Тота дата не єст припадкова і припоминат нам о фльориньскым віче, якє в 1918 році дало початок Рускій Народній Республиці Лемків.

З нагоды нашого русиньского свята Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях і Стоваришыня Лемків зорґанізували святкуваня. Подія, котра прошла в минулу неділю, поділена была на дві части – перша одбыла ся во Фльоринці, друга науково-артистична в Рускій Бурсі в Ґорлицях.

До Фльоринкы зъіхали представникы Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях і Стоваришыня Лемків. Разом з гістми одвиділи церков і плебанію, на котрій 103 рокы тому проходило віче.

Зробили собі тіж памяткову знимку при мурали авторства Аркадиюша Андрейкова, вказуючым родину бл. п. Михала Романяка – долголітнього члена Стоваришыня Лемків і гонорового старосты Лемківской Ватры на Чужыні. На конец першой части зобраны запалили свічку на гробі єґомостя Теофіля Качмарчыка.

Дальша част, котра проходила в Рускій Бурсі в Ґорлицях, зачала ся од гымну «Я Русин был, єм і буду», якій на гушлях заграла Дария Кузяк.

Пак прошла історична прелекция др Анны Вільк пн. «Довкола бадань над історийом і достоменністю Лемків». Дослідничка розповіла про процесы формуваня ся лемківской достоменности в ситуациі украіньско-польской ривализациі о влучыня місцевого населіня до свойой нацийональной ци громадяньской спільноты. Др Вільк навязала і до найважнійшых подій в істориі Лемків, якы влияли на розвиток достоменности Лемків.

Што вартат підкрислити, то др Вільк розповідала про вшыткы вымінены процесы з перспективы архівальных документів, якых проанализувала десяткы тисячів (!).

Стріча закінчыла ся артистичным акцентом – концертом пн. «Од традициі до сучасности». Дария Кузяк, студентка другого рока маґістерскых студий компонуваня на Музичній Академіі во Вроцлаві, запросила до спільного выступу дві камараткы – Наталию Яценій і Наталию Бочнєвич.

Дівчата зачали од выконаня парох співанок а cappella i з товаришыньом гушель, пак Дария Кузяк запрезентувала електронічно-акустичный твір, попросила публику о поданя наголовків штырьох співанок і заімпровізувала іх до електронічного підкладу, в котрый вплетена была іщы співанка «Червена Ружа». Цілый выступ закінченый был презентацийом в цілости електронічного твору пн. «Увязнена».