В „біоґрафічнім“ філмі о выдуманій історічній особі найвекшого і найпопуларнішого Чеха Яры Цімрмана од авторьского дуа Зденєк Свєрак і Ладіслав Смолъяк (іншак Смолъак по вітцьови з Підкарпатьской Руси наполовину Русин) під назвов „Яра Цімрман лежачій спячій“ є така часть, в котрій Цімрман ходить на патентовый уряд і все хоче дашто зареґісторовати, што вынайшов.
Цімрман, напрік своїй ґеніаліті – композітор, писатель, творця театралных пєс, філозоф, історік, учітель ітд., не має в тій области серенчі. Прийде з телефоном і урядник му говорить говорить: теперь ту быв, даякый Ґрегем Бел, істо сьте ся мусили стрітнути на ходбі. Прийде, же вынайшов кінематоґраф і урядник лем: Ты вы мате нещастя. Теперь ту были двоми братя із Франції. Минуту назад. Но і так іщі прийде зо жаровков, акумулатором, дінамом, дінамітом і далшыма річами, лем все пізно. Єдине, што Свєрак і Смолъяк у філмі приписали ґеніалному Цімрманови є то, жы вынайшов дводілны плавкы про жены. Золотый клинець цілой містіфікації.
Портал РБК – Україна пришов тот тыждень з великов несподіванков. Приніс вість о тім, же подля членів ґрупы, котра моніторовала права народностных меншын, котры жыють в Закарпатьскій области Україны, Русины на основі своїх очівидных етнічных особливостей мають быти вызнаны як окрема народностна меншына на уровни цілой державы. Обяв о тім, же Русины суть очівидно окремый народ і має быти вызнаный як народностна меншына на цілодержавній уровни є дашто таке, як кібы теперь обявили дводілны плавкы, або теплу воду. Оно то не є обяв, бо тото люди познають уж давно. Ґрупа людьскоправных цімрмановців то іде патентовати пізно. Дводілны плавкы собі жены облікають уж довго а теплу воду в цівілізованых землях тыж каждый хоснує дома. Знам, на Підкарпатю лем у дакотрых годинах. Што є іщі векшым несподіваньом, то є то, же тота ґрупа пише у своїй штудії, котру приготовила на основі свого досліджіня, і то, же Русины на Україні мають право на свою културну автономію, же докінця має быти діскутованый проблем шырокой автономії на основі референдума із 1991 р. і же людьскы права Русинів суть на Україні порушованы.
Охранцьове людьскых прав ся тото могли опросити Русинів і не мусили робити велике досліджованя. Русины бы їм то повіли і без великой наукы коло того. Але добрі, мають свою методіку. Но што ня омного веце інтересує, то є одповідь на вопрос, же де тоты охранцьове людьскых прав были дотеперь. 23 років. Де были, кідь ся не знам кілько раз обертали Русины на Підкарпатю на Київ, жебы вызнати їх права? Де были, кідь ся на Київ обертала, так само много раз, Світова рада Русинів? Де были, кідь быв суд зо священиком Димітрійом Сидором? Де были, кідь і бывша премєрка Україны Тимошенко повіла, же Русинів не є? І де были в многых іншых припадах, коло котрых ся очівидно переступали нашы права на Україні?
Самособов, їх штудія, котра є в одношіню ку нам позітівна, давать якусь надію, же справы ся можуть рушати допереду. І то оцінюю як добру вість, бо першыраз є сітуація така, же о порушованю прав Русинів не бісідують лем Русины. Може то быти позітівне, покля не будуть охранцьве людьскых прав обвинены з того, же їх за то лем заплатила Росія, Ротшілд або Віктор Орбан, і покля Київ не повість, же то лем провокація.
Лемже тому, же тоты охраньцове то дотеперь не виділи, і же аж по остатніх статях в медіах, котры їх накопли ку тому, жебы пришли на Підкарпатя і овірили сітуацію, де зразу на них пришла „Божа благодать“ і они увиділи, тому бы єм увірив може втогды, кібы єм мав інтеліґенчный коефіцієнт восени падаючого листя зо стромів. То, же аж теперь дізнали ся, на основі досліджіня на Підкарпатю, же мы окремый народ, і же суть порушованы нашы права, то беру як золотый клинець містіфікації ґрупы людьскоправных цімрмановців, котры дотеперь в одношіню ку Русинам лем містіфіковали. Нич веце.
Цімрмановці то теперь ідуть выкричати до світа. Заженуть то Києву, до ОБСЕ, до Орґанізації зъєдиненых народів, до Европарламенту. Дав бы Бог, жебы з того досправды дашто было. Жебы ся справы рушали допереду. Але в одношіню ку справам на Україні єм вже радше дакус скептічный. Но мам про тоту ґрупу єден одказ. Кідь Цімрман пізно приходив записати патент на дашто, што уж перед ним хтось патентовати дав, урядник му, як Цімрман одходив смутный, фурт повів: І на другыраз прийдьте скоріше! Так і вы, охранцьове, теперь уж і русиньскых, людьскых прав: На другыраз прийдьте скоріше!
Петро Медвідь, Пряшів
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)
на фото – Winnie-the-Pooh, здрій – вікіпедия
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА