По 1945 році обшыр давного ліґницкого воєвідства стала ся тиґльом вельох народів і культур. Част з них приіхала на тоту землю з власной волі, а част – была насильно і беззаконно выгнана з місця дотеперішнього прожываня і примосово оселена на тзв. одзысканых землях. Тоты обставины по долгых роках прожываня – попри собі – нацийональных і етнічных меншын справили, же в Ліґници од штырьох років проходит мультінародовий фестіваль Хто сідит на міди (меджы)?. Наголовок подіі ліпше в тым примірі одчытувати в польскым языку, зато, же і гра слів гев має значыня. Kto siedzi na miedzi(y) вказує на ліґницкій мідяний промысловий округ, в котрым од кінця 50. років ХХ ст. зачало ся выдобываня міди, але тіж має одкрыти, же всякы меншыны прожывают поблизко себе – на меджы.
Того рока, 27. серпня/авґуста одбуде ся ІV едиция фестівалю, котрий пройде на подвірци Рыцарской Академіі в Ліґници. Подібні як по інчы рокы, окрем сценічных выступів, не бракне і презентаций ремесла, выстав і коштуваня страв, зрыхтуваных представниками меншын. А в тот ден, в єдным місци зыйдут ся м.ін. Німці, Росияне, Украіцні, Жыды, Ромы, Грекы, Полякы та очывидні постійчны гості – Лемкы.
Русиньска репрезентация тогорічного фестівалю буде барз міцна. Лемківску народну культуру запрезентуют Ансамбль Розтока з Рудной, Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця Ластівочка з Пшемкова, та ліґницкій Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця Кычера.
Своі кулінарны стоіска запрезентує ґрупа бывшых жытелів Ліґниці з Німец, котра остала запрошена на подію Німецкым Соспільно-Культуральным Товариством. Вчас концертів буде мож видіти дві выставы. Перша з них представлят архівальны фотоґрафіі з періоду осадництва в болеславецкым повіті в 1946 році, а друга то выстава рисунків Яніны Косовской – од років звязаной м.ін. з середовиском Стоваришыня Лемків, котра в своій творчости головно навязує до лемківскых акцентів.
фот. горі: ансамбль Розтока на попередній едициі фестівалю