Грамотны Лемкы чытают Річник Руской Бурсы 2020

Єдном з культурных задач Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях єст выдавнича діяльніст, котра проявлят ся в печатаню вшелеякого рода публикаций. Тым дописом приносиме вам інформацию, што кінцьом 2020 р. выданый остал головный періодик ґорлицкой бурсы – Річник Руской Бурсы.

Посліднє чысло посвячене єст загально темі меджевоєнного періоду. Річник Руской Бурсы 2020 то уж шістнадцете за шором выданя той науковой публикациі.

Ціна еманципациі

В першій черзі треба дати притиск, што од шытрьох років Річник Руской Бурсы выдаваный єст як науковый часопис, што значыт, же є то бодай єдиный лемківскій періодик, якій єст выдаваный згідно з принципами університетскых выдавництв.

Од 2017 р. часопис єст моноґрафічном публикацийом, што значыт, же не односит ся він до точной річниці, лем oповідат про деякій період загальні – як все барз важный для лемківской істориі. Посліднє выданя посвячене єст темі «Лемківского/ русиньского меджевоєнного періоду» – часу як раз найдале посуненой нашой еманципациі.

«Одкликаня ся до того періоду не бере ся з припадаючой на 2020 рік даякой округлой річниці переломного моменту, якій хочеме упамятнити в нашым писмі, як то мало місце дотепер (70. річниця акциі «Вісла», 100. річниця Віче во Фльоринці, 30. річниця падіня комунізму як початку русиньского одроджыня). Період тот нашол ся в центрі увагы як важный, з вызначеныма найбарже траґічныма подіями во спільнотовій істориі Лемків границями, час здвигу іх етнічной свідомости і політично-соспільного думаня. Цілю єст тым разом не упамятніня, лем сфокусуваня на сути, духу часу і перемінах, якы значыли і вызначали меджевоєнну лемківскіст», пише во вступі головна редактор выданя, др. габ. Олена Дуць-Файфер.

Дальше споминат, што Річник Руской Бурсы 2020 остал присвяченый памяти Богдана Ґамбаля (подібні як Лемківскій Річник, якій выдало в 2020 р. Стоваришыня Лемків), котрый был спілредактором выданя, через долгы рокы рыхтуючы част «Документы». Б. Ґамбаль (1965 – 2020) окрем рыхтуваня і дописів долгы рокы – як вечудый Руской Бурсы – старал ся о забезпечыня фінансуваня книжкы.

Науково і приступно

Зміст Річника Руской Бурсы 2020 поділеный остал на штырі традицийны части. В першій з них під назвом «Документы» польскій історик, проф. Анджей Зємба публикує цінны інформациі про Апостольску Аміністрацию Лемковины. Сут то документы збережены в архівах Польского Інституту і Музею ім. ґен. Сікорского в Лондоні, якы скорше находили ся і были зрыхтуваны через довоєнне Міністерство Реліґійных Вызнань і Публичного Освічыня. Статя, в котрый вказуваны сут ориґінальны транскрипциі документів, насвітлят чытачам контекст, в якым доконували ся влияня польскых еліт на підниманы в Ватикані рішыня о тым, хто буде покликаный на функцию адміністратора ААЛ.

Друга з части – «Дискурс» – являт ся найбогатшом, як іде про зміст. Одкрыват ю барз цінна статя др. Богдана Горбаля, в якій на парунадцетьох странах детально описал місто Санч, котрый на зламі ХІХ і ХХ ст. был головным центром лемківскых еліт на так называній Сандецкій Руси.

Як пише дальше во вступі головна редакторка, «Маючы за ціль вказаня сандецкого лемківского і украіньского середовиска в полным його вымірі і значыню для Лемковины, автор не ограничат ся до перспектывы меджевойня, лем вказує на обставины, якы спричынили тоту важну ролю Санча уж з кінцьом ХІХ столітя. Докладні описує возникаючы гев важны рускы інституциі, орґанізациі, вказує на значучы персоны, іх діяня і погляды, насвітлят ідеовый конфлікт медже місцевом лемківском інтеліґенцийом а сильно осадженыма в місті Украінцями».

Фактично, статя обогачена є великым документуючым материялом і написана остала приступным для каждого чытача языком.

В тій части явила ся праца Даміяна Новака, котрый переанализувал архітектонічны переміны, якы поступували в меджевоєнным часі в обшыри церковного будівництва на Лемковині. Предовшыткым односит ся він до архітектуры грекокатолицкых церкви, хоц в тым часі росла уж в силу православна соспільніст. Новак заєдно пише, што з огляду на приняту з горы тему статі, окремом і цікавом сфером єст архітектура православных святынь (часто будуваных як часовні), якы возникали на Лемковині в 20. і 30. роках ХХ ст.

Дуць-Файфер зрыхтувала наукову оціну междевоєнной лемківской літературы. Як вже было спомянуто, меджевойня то як раз тот період, котрый принюс Лемковині найвекшу еманципацию. Еманципация в тым же часі за справом нашмареной Лемкам украіньской ідеолоґіі ішла уж двоторово, а сама література была хоснувана тіж ґу пропаґандовым цілям.

Дальше находят ся дві статі, якы односят ся поза обшыр Лемковины, а ведут нас на Підкарпатску Русь. Володимір Фенич, як специялиста од церковной істориі вказує на етноконфесийну структуру достоменности Русинів, яка формувала ся проти політичным натискам на основі церковной униятской традициі. Зас добрі уж знаный лемківскому чытачови проф. Павел Роберт Маґочій пише про «президента» русиньской республикы, адвоката Григория Жатковича (1886 – 1967). Маґочійова статя выявлят нам дотля непубликуваны інформациі про Жатковича, кєд сперта є про приватну родинну кореспонденцию.

Част «Дискурс» заперат переведeна з анґлицкого статя про досліджыня зобраны в рамках інтервю з лемківскыма респонденами під назвом «Языковый антидот: языкова жывотніст як нарядя будуваня психічного добростану, здравля і постійного розвитя». Досліднича група выявлят результаты і анализы, якы мают вказувати на психічный стан Лемків, кєд бесіда ведена є про асиміляцийны процесы, травму выселіня, а головно про хоснуваня рідного языка.

Приємне для ока – добрі знати

Дальшом частю Річника сут «Інспірациі», де явил ся сценарий драматично-танечной пєсы Петра Медвідя під назвом «Земля обіцяна…». Пєса оповідат о долі оптантів – переселенців на радяньску Украіну з обшыри Пряшівской Руси. Як в вводным слові пише Дуць-Файфер, єст то пєса о оптациі – паралелі лемківской охочой вандрівкы, а пак неохочых выселінь в Росию, де «плоты сут кобасами городжены». Оптантів од выселенців Лемковины ріжнило лем тото, же про Лемків дорога назад остала на все закрыта, а Чехословация по роках дала можніст своім давным громадянам вернути домів. 

Річник заперат Даміян Новак, де в части «Рецензиі і Справозданя» дал рецензию двотомовой книжкы Богдана Горбаля про історию села Бортне. Гевсе шумне діло – під назвом «Бортне – село з каміня» – явило в 2017 р.

Треба звернути увагу, што підчеркнула во вступі редакторка, што в посліднім Річнику повело ся, подібні як попередньо, втримати языковый стандард осягененый редакцийом перед роками. Значыт тото, што в часописі рішучо перевагу мают тексты писаны в русиньскым языку, так в його лемківскым стандарді (головно), але тіж в підкарпатскым. Сут очывидно і тексты по польскы. Невелика част, як резуме каждой зо статі, переведены остали до анґлицкого.

Книжка остала выдана завядкы дотациі Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі та з фінансовом підпором Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины з фонду Промоциі Культуры. Річник Руской Бурсы 2020 очывидно придбати мож пишучы до редакциі нашых медий: radio@lem.fm.