«Говорить Пряшів» – пятниця, 20.00 год.

Дальшый тыжден за нами. Признам щыро, же кєд мам тепер нагоду вести реґулярно проґрамы нажыво («Три світы», «Одомаш»), то все як смотрю в календар і рахую ден рока – здає ся мі, же час жене так страшні скоро. І видит ся мі, же дуже ся не мылю.

Так само, кєд возмеме ся за порахуваня одтинків проґраму «Говорить Пряшів». Уж іх тілько было, уж тілько протекло воды в карпатскых потічках, што ани не годны сме зрахувати. Час жене, а мы нияк не знаме тому зарадити.

Осін то пора рока, котра єст міцно покручена. Даст ся любити, кєд лем достережеме єй красу, кєд лем постараме ся выдустити з себе тото, што в нас сідит – позераючы на кольоровы вершкы гір. Зродити ся товды може вельо. Але осін то тіж смуток, часом і підламаня. Час, коли вшытко вмерат. Але сенс є глубшый. Неодолга зас ся одраджат. Того ся тримайме!

Што тыжден одраджаме «Говорить Пряшів». Дбаме на тот проґрам не меньше як приятелі з Русин.фм. Будме вдячны, же сме такы самы і єдины.

Запрашам на прамєру.