На жаль, хоц мало быти уж приємно і тепло, то… на Лемковину вернула зима! Ай, тота паскудна зима. Жебы то лем было студено, то піл біды. Гірше, же впал сніг, а то уж нич смішне.
Кєд бы сме так схотіли ся выгріти на сонцы як кіт, то мусиме іщы почекати. Якоси того рока пізно яр ся зачне. В Карпатах все было вшытко запізнене, но тепер то такой по вшыткых закутинах чужыны хвиля планна, така, што ани ся з хыжы не хоче выйти (то як раз добре для хворых на коронавіруса).
Пряшівщына тіж задута вітром, тіж зажурена – як бы осіню. Добрі лем, же тоты нашы дни штораз то долшы, же приємнійше ся нам на душы робит.
Але душу поратувати годны сме і інчым способом. Днес о год. 18.10 буде культурный медикамент, в котрым поратуют нашу лемківску душу теплом русиньского слова. Запрашаме вшыткых зажуреных, хворых, підламаных. Буде добрі.