«Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Думам си, што за нами першый правдивый тыжден зимы. Вкінци зачало покус морозити, аж і на далекым заході, де зимы зо свічком вызерати. На Лемковину пришол уж і першый сніг, так вшыткы діточкы з того рады.

Діє ся і в нашій політиці. Хоц ци она наша – того не єм певный, бо роблят ю чужы нам люде. В єдній такій співанці стоіт: не пхай носа до чужого проса. А фурт ріжны філософы старают ся входити в оболоченым обутю там, де іх нияк не просят. Лем пак замітати треба, бо набрудят, а нич конструктивне не принесут. Жебы хоц лем сперали ся о факты і правду, было бы о вельо ліпше. А ту лем оповідают тото, што ся ім хыбаль попередньой ночы приснило. Высновкы будує ся на фактах.

Но, але не завератйме си головы чымси, што мало важне. Важнійше єст тото, якє наше самопочутя. А оно чудове, ачий прекрасне. Кєд лем бы позбыл ся того коронавіруса, было бы уж чысто прозрачно. Як лем міцнійше задує, так надійме ся, што го выдує гет далеко зо світа.

В нашым проґрамі «Говорить Пряшів» стараме ся на основі того, што не все было по нашій мысли, будувати добрый переказ. Так придте і днескы на стрічу, а не бракне надіі і свіжого ефіру. Обіцюют тото самы Пряшівщане, што нас люблят з взаємністю.