Голова Народной рады Русинів Закарпатя: Нихто не може підтримовати аґресора

24-го фебруара 2022-го року в скорых ранных годинах з боку Російской федерації дішло ку нападу на Україну. Хоць Кремель бісідовав о „воєньскій операції“, котра мала быти „мірнов місійов“, цілый світ є згодный в тім, же Росія зачала досправдову войну проти Україны.

Контактовали сьме голову Народной рады Русинів Закарпатя, заслуженого лікаря Україны, Євгена Жупана, котрый нам дав коротке інтервю, жебы описати сітуацію і позіцію Русинів односно ньой.

Пане Євгене, яка моментално сітуація на Підкарпатю?

На Підкарпатю, єднако як в цілій державі, є выголошеный войновый стан. То значіть, же суть обмеджіня. Суть перерваны і роботы гражданьскых, общественных орґанізацій. Проводити теперь даякы засіданя не мож. Но в порівнаню з іншыма реґіонами Україны – выходныма ці централныма, мы маєме ту іщі покій.

Правда, є мобілізація, будуть брати мужів у віці од 18 до 60 років і з нашой области. Обще сітуація є складна. Аґресія є аґресія. І нихто аґресію не може підтримовати. Без oгляду на будьякы складны справы, на деякы невырішены проблемы, котры маєме. Они днесь суть другоряды в поріваню з аґресійов і небезпеченством, котры ідуть на цілу державу.

Вы теперь не годны скликати Народну раду Русинів Закарпатя, но Вы голова. Зато звідам ся Вас, яка бы мала быти русиньска позіція односно войны, котра зачала?

Позіція є ясна. Мы Русины все проти войны, проти аґресії. Мы теперь находиме ся в складі Україны. І то ясне діло, же то наша держава. Коли нашу державу напав аґресор, ясне, же протестуєме проти того.

То є дзвонок – сіґнал, же таке може продовжовати а огрожовати і далшы державы.

Хотіли бы сьме, жебы тота война закончіла ся. Жебы собі політікы сили, нашли компроміс. Жебы просто не гынули мірны жытелі. Уж і так много мертвых і матеріалных втрат є. Іщі раз, наша позіція ясна – проти войны, проти аґресії.

Вы робите в шпыталю. Як сітуація овпливнила Вашу роботу?

Якраз теперь єм в роботі. Далше маєме продвжовати у нашій звычайній роботі – помагати хворым. Но маєме огранічіня, же будеме мусити перекладати даякы напланованы операції, і як буде треба, не дай Бог, будеме мусити першорядо помагати раненым.

Маєме свої лікарьскы обовязкы. Затля вшыткы робиме на своїх місцях. Вышткы шпыталі фунґують. Маєме добры засобы ліків, котры бы сьме могли потребовати. Але покля будуть дале проходити бойовы дії, сітауція ся може згіршыти і в шпыталях. І як видиме на выході, апетіт аґресорів є доста великый.

Якый Ваш одказ про Русинів у світі?

Вшыткы бы мали выразити солідарность і поставити ся проти войны. Бо то не є біда лем про Україну, нелем про наш або другы реґіоны. То є дзвонок – сіґнал, же таке може продовжовати а огрожовати і далшы державы.

Аґресія, котра днесь іде, іде од єдного славяньского народа до другого славяньского народа. То таке тяжко бы было собі колись представити. І зато Русинам цілого світа треба підняти свій голос проти того. Проти аґресії. Проявити свою солідарность з нами і з нашов державов Українов, в котрій мы теперь жыєме.

То є наша земля. Нихто бы не хотів стратити свою землю, жебы вмерали люди, близкы страждали. Зато люди, котры днесь жыють в покійній, мірній державі, мали бы проявити солідарность, поміч. Будеме бізовно потребовати кров, лікы, медічны матеріалы, але і фінанції.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА