31-го мая 2021-го року в Ужгороді одбыла ся стріча членів Комітету з вопросів людьскых прав, деокупації і реінтеґрації натеперь окупованых теріторій, народностных меншын і меджінародностных односин з представителями народностных меншын Закарпатьской области Україны.
Як інформовав портал Mukachevo.net, дана стріча одбыла ся в рамках приготовліня новой пропозіції закона о народностных меншынах на Україні. Голова комітету і єдночасно депутат Верьховной рады Україны Дмитро Любінець повів, же до Закарпатьской области пришли, бо якраз ту жыє велика кількость народностных меншын.
Участны были і Русины
На стрічі брали участь представителі гражданьскых орґанізацій за ромску меншыну, мадярьску, словацьку, німецьку і русиньску. Припоминаме, же Русины суть од 2007-го року в Закарпатьскій области Україны вызнаны як окрема народностна меншына.
Наперед представитель одділіня културы народностей і реліґій Олександр Лях говорив о стані і перспектівах забезпечіня прав народностных меншын. Пак участны за окремы меншыны говорили о своїй роботі в области, але і проблемах, котры траплять комуніту.
Голова Народной рады Русинів Закарпатя, котра зъєдинує русинськы орґанізації, котры діють в тім краю, Євген Жупан, на стрічі знова попросив переоцінити можливость вызнати Русинів як окремый народ на цілодержавній уровни.
Будеме приступати „выважено“
Дмитро Любінець на вопрос односно вызнаня Русинів одповідав і перед журналістами. Ку вопросу хоче приступати „выважено“.
„В тім докінця сварять ся історіци і културолоґы на Україні. Хтось доказує, же то окремый народ, а дуже много доказує, же то етнос україньской културы. Зато як народный депутат я не можу повісти, же ся ставлям на тоту ці іншу позіцію,“ повів Любінець односно того вопросу з тым, же о нім будуть далше комуніковати.
„Не будеме іти на єдну або другу сторону, будеме ку тому приступати выважено,“ продовжовав далше депутат. За його словами будуть односно русиньского вопросу робити свої заключіня, а то не значіть, же не суть готовы змінити позіцію.
Жрідло фотоґрафії: Mukachevo.net.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА