«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Співанку, котру будеме чути на початку того проґраму, і яку так ґеніално одспівала бывша солістка Закарпатьского народного хору Мірослава Копинець, написала уже на днесь леґендарна карпаторусиньска поетка, признана звізда русиньской поезії Леся Адамова.

Писателька давно жыє на Чехах, у державі, котру обожньовала з того часу, як мати купила їй книжку з чеськыма приповідками. «Златовласка», «Вечерніце», «Три орішкы для Попелюшкы», прінц і другы герої чеського фолклору із замками і чудесами стали їй кумирами. Одвтогды, як многы сільскы дівочкы, стала думати, же прийде час і забере ся она далеко од села, рідных гор і людей нашых. Сама стане прінцезнов і Златовласков.

Жытя їй дало вшытко, што хотіла; жыє на Мораві, де много рыцарьскых каштелів, має префайного сына і двоє дівок, а такой чеського прінца, котрый піде про ню на вшытко. Але є правдов, же на зачатку їй путь была терниста і нелегка, як у дівочкы –Попелюшкы

Але жыючі в Чеській републіці і маючі вшыткого і фест, Леся одчула недостаток того, што мала з маленькой: маму, няня, родину, нашы карпатьскы горы, котры стали частьов їй суті. Втогды і пробудила ся у нашій геройкы Русинка – патріотка, з великов як тоты горы душов, гордов і слободнов як вітор полониньскый. А іщі туга писати по русиньскы.

Днесь Лесю часто называють нашов Лінов Костенко. Она не так часто вже навщівлять родны міста, хоць тягне єй на Отцюзнину як і колись. Но хапле ся трафунку, жебы прийти домів. Так і теперь нащівила она отцьовскый поріг лем на два дні, абы запалити свічкы і покласти квіткы на гробы нянька і мамкы. Хоць бы нічку заночовати у родній хыжці. Мы схосновали тот трафунок і взяли з ньов інтервю.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 27-го новембра 2024 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 28-го новембра о 4.30 год. і в суботу 30-го новембра р. о 11.00 год. за русиньскым часом.