«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Єднoв із асоціацій што до Карпат – то отары овець ці кіз, котры ся пасуть під синіма Бескідами. То вівчарі ці бойтарі, котры їх сокотять.

Домашня або світьска худоба фурт была сакралнов про Руснака, бо в ній быв вшыток змысел його жывота. Дякуючі худобі Карпаторусин облікав ся, годовав ся. Худоба часто была головным геройом русиньскых леґенд і приповідок. О ній співали тоты самы вівчарі, а підспівовали їм другы Верьховинці. На своїх полотнах зображовали худобину нашы коріфеї Підкарпатьской малярьской школы.

Руснак сам часто мерзнув, але брав новороджене теля, ягня ці козля до теплой хыжі, кедь была велика студінь.

Герой нашого днешнього проґраму є Микола Рішко. Він став ветерінарьом, бо родив ся на Марамороші, і полюбив худобу іщі з маленького. А коли трафив робити до села Голубиноє, та зачудовав ся, же ту ґаздове держать козы. З давнины знав, же коза – «корова бідняка», зато чудовав ся, же Голубинці не суть бідны, а козы держать.

Миколу Михайловіча чествують по цілій старій Свалявщині нелем як файного шпеціаліста. Знають го як зберателя фолклору, етноґрафа, краєписця. Бадать пан Рішко наш край вшелияк, тому давайте, його послухаме.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 23-го октобра 2024 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 24-го октобра о 4.30 год. і в суботу 26-го октобра р. о 11.00 год. за русиньскым часом.