І днесь в нашім проґрамі Голосы Русинів Підкарпатя будеме бісідовати з інтересным гостьом.
Рви ся такуй из свої кожі,
Най ї ріжуть ва́даські ножі,
Ричи та як дурный,
Так гибы сь всьо жытя быв німый.
Бігай, ґигай собов ги гадом,
Нич пудлого в тому не є.
Дуба меч, на нус падай,
Роби вшытко, што мож, што лем є.
Закы сь лем годен робити,
Закы ись молодый.
Не мож не сидіти, не пити,
Роби як сомар, як дурный
И най тебе не сокотять
Не вповість нитко, што сь спочив.
Твоє здоровля кує ся днеська,
Штобы сь щи довго прожыв.
Не мавучи за душов журованя,
Знавучи силы свої,
Чекай за зимов ярьованя,
Роби як не годен нитко, але як хочуть многі.
Роби, хлопе, закы лем годен,
Жени кров, закы густа,
Не позирай ни на яку погоду,
Позирай лем якый ись газда.
Тоты шорикы написав молодый Русин – Долинянин, котрый выбрав незвычайну про многых підкарпатьскых леґінів шпеціалізацію – аґрономія.
Артур Сегеді у свої 22 вірить, же млаковита Срібна Земля Підкарпатя може стати золотов, родячов. Таков, на котрій будуть годы выгодовати себе і свої родины тоты, хто ту ся народив. І не треба буде надале Руснакови ходити по світі глядати серенчі. Про тото мусять лем єдно – робити і запроваджати новы технолоґії. Давайме, послухаєме самого Артура.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 11-го септембра 2024 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 12-го септембра о 4.30 год. і в суботу 14-го септембра р. о 11.00 год. за русиньскым часом.