«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

До вашой увагы представиме вам третю і вже остатню часть інтервю з довгожытельом Борисом Росохом, бывшым русиньскым актівістом, а за професійов – лісовым інжініром, в рамках рубрікы інтервю з містныма жытелями Підкарпатя

Продовжыме тематіку попередньой части о минувшім Підкарпатя з перспектівы спомин і зажытків родины Росох. А так само пан Борис і єго жена пані Олена поділять ся своїма думками односно звязку поколінь за народностным признаком на Підкарпатю.

„Коли є давліня державноє, і нихто не підтримує, то тяжко русинство вдержати.”

Інтервю было записано в януарі 2022-го року у родиннім домі пана Росохы в Мукачові.

Ключовы темы інтервю:

• Русиньскый вопрос на Підкарпатю
• Першый Світовый конґрес Русинів
• Вседержане списованя на Україні в році 2001

Борис Димитрійовіч Росоха народив ся 17-го мая 1932-го року у многодітній родині православного священника і сельской ґаздыні у селі Буштино, што на Тячівщіні, Підкарпатя.

Отець, Димитрій Прокоповіч Росоха, быв рукоположеный у році 1925 в Празі сербскым архієпіскопом; быв делеґатом першого Зъїзду народных комітетів Закарпатьской Україны. В осени 1935-го року родина перебрала ся у село Волове (днесь місто Міжгіря) через переведеня отця як благочінного району.

Од дітинства быв дуже шыковным, і за властнов ініціатівов як пятьрічный попросив ся вже до школы. Закінчів штири класы в народній школі, пак продовжовав навчаня у Волівскій горожаньскій школі, а у році 1944 перешов до 4-ой класы ґімназії в Мукачові. Потім, коли у 1945-ім році у Воловому отворили середню школу, вернув назад, і здобыв там повну середню освіту в році 1948.

До януара 1951-го року робив у волівскім райвно (районне одділіня народной освіты), а од януара до децембра 1952-го року стає ся учтовником волівского колгоспу, одкыль быв призваный до совітьской армады до Хмельницькой области. В році 1954 быв демобілізованый.

Наслідно пішов на выскошкольскы штудії до Львова, де в 1961-ім році закінчів Львівскый лісотехнічный інштітут.

Дале Росоха продовжовав робити у міжгірьскім лісгоспі як економ, нормовач, лісничій Синевір-Поляньского лісництва. В році 1960 быв переведеный на Хустьскый лісокомбінат, а через пів рока на Мукачовскый лісокомбінат тресту Закарпатліс, де проробив 16 років. Од року 1976 быв старшым інжініром охороны праці і технікы безпекы, а од авґуста 1980-го року быв заступником головного інжініра охороны праці і технікы безпекы.

В році 1982 перешов робити ведучого столярьного цеху колгоспу 100-річчя Леніна в селі Кольчіно, одкыль в році 1994 пішов на пензію. А пак іщі три рокы робив інжініра.

Довгый час вів Мукачовску районну орґанізацію Товариство охорони природи. Так само быв членом Рады старшын Мукачова.

Окрім того Борис Росоха вів доста актівну общественну діятельность і в русиньскім напрямі: быв делеґатом за Підкарпатя на першім Світовім конґресі Русинів в році 1991 в Меджілабірцях, брав участь в прорусиньскій пропаґації почас вседержавного списованя на Україні в році 2001.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 28-го децембра 2022 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 29-го децембра а о 4.30 год. і в суботу 31-го децембра 2022 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА