В днешнім выданю представиме першу часть інтервю з русиньскым співаком і композітором з Підкарпатя Олексом Тулюком, іщі бівше знаным в краї як музичный педаґоґ і вокаліста народного ансамблю Руснаки.
Поговориме о ролі русиньской народной співанкы і реліґійного выхованя в його професіоналнім і особнім жывоті.
“Се дуже важно не ганьбити ся того свого, што мы маєме, бо то є дуже красной. Треба нашы традіції своїм діточкам і внукам з Божов помічов передати.”
Інтервю было записано в януарі 2022-го року в просторах Палацу културы і умень Мукачовской містьской рады.
Ключовы темы інтервю:
- Становліня Олексы Тулюка як музиканта
- Реліґійна русиньска комуніта США (із скушености О. Тулюка)
- О церьковнім співі і знаковых підкарпатьскых музикантах
Олекса Тулюк народив ся 23-го юна 1982-го року як старшый сын в учітельскій родині в Іванівцях близко Мукачова, на Підкарпатю.
Родічі были фізіками і свого хлопця не виділи у творчости, але він од раннього дітинства тягнув ся ку музиці. Неповну середню освіту здобыв в роднім селі, на докінчіня 10-ой і 11-ой класы дали го до Мукачовского юрідічного ліцею, так і выбрали далше направленя штудій про сына.
Великый вплив на свідомість юного Олексы зробив дідко Ілько, котрый быв дяком при ґрекокатолицькій церькви і дуже красно співав. І вже з шестой класы тот сам почав грати на ґітарі, компоновати мелодії і писати тексты. Спочатку натайняка пів рока ходив до Ракошиньской музичной школы, грав на тромбоні. Так быв запрошеный грати на орґані до римокатолицького костела до Клячанова, де ся пришло навчіти словацькый язык.
Правницьке прямованя продовжыв на Ужгородьскій універзіті (рр. 1999 – 2004). Але і там музика не лишала, брав участь в чісленных конкурзах.
“Не знали, ці буде з ня правник, але было ясно видко, ож співати грати буду,” з усмішков на твари споминать респондент.
Так у 2001-ім році зачав штудовати на одділіню діріґованя при Ужгородьскій музичній колеґії імени Д. Є. Задора. Присутный талент і великый потенціал, на тот час іщі штудента Тулюка, одзначає педаґоґ з вокалу Петро Матій (вызначный русиньскый співак і композітор, Народный артіста Україны, позн. ред.). Быв участником орхестру народных інштрументів.
За рекомендаціями творчіх наставників у 2004-ім році Тулюк вступив до Націоналной музичной академії Україны ім. П. І. Чайковского в Києві. Паралелно навчаню пять років робив директором в штудію Націоналного заслуженого академічного україньского народного хору Україны ім. Григорія Верьовкы, де учіли співати народным голосом. В роках 2009-2012 робив ашпірантуру, написав научну роботу о ірмолоґіонах, а іщі чекав свій час на обгайобу.
Так вернув ся на отцюзнину, до Івановець, де створив властну родину (має шість діточок), робив педаґоґом діріґованя і вів музичный хор в Ужгородьскій музичній школі імени Д. Є. Задора (рр. 2012 – 2018). Од 2012-го року є вокалістом народного ансамблю Руснаки, з котрым успішно концертують не лем по Україні, але і за їй граніцями.
В сучасности Олекса Тулюк робить в Мукачовскій дітячій школі умень Но. 1 імеми С. Ф. Мартона. Окрем учітелюваня послідных пять років робить дяка при Ґрекокалицькім соборі святых Кіріла і Методія.
Окрем того находить ся час і на особну творчость. На кінцю минулого року Олекса Тулюк представив свою першу авторьску пісню з відеом. А за послідны місяці, почас російской аґресії проти Україны, написав дві тематічны пісні на підпору україньскых воїнів: Маріуполь, За світлом.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 26-го октобра 2022 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 27-го октобра а о 4.30 год. і в суботу 29-го октобра 2022 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА