Днесь в нашім выданю представиме вам інтервю з русиньскым поетом з Підкарпатя Романом Пищальником, шыроко знамым в краї за свойов професійов як фотоґраф під псевдонімом Роман Фенікс.
Поговориме нелем на професійны темы, але респондент нам повість бівше о своїм особнім жывоті, так само поділить ся своїм виджіньом прекрасного і кущок приближыть тонку натуру душі творчіх особностей.
„Моя любов до свого родного края колись ся была выляла у стихотворну форму, я писав вірші по нашому, по русиньскы,“ коментує свою поетічну творчість Роман.
Ключовы темы інтервю:
- Русинство в жывоті родины Пищальників
- Творчі початкы і іншпiрації Романа Пищальника
- Фотоґрафія як єден з інштрументів самопознаня
Роман Петровіч Пищальник народив ся 25-го юна 1974-го року в русиньскій родині у селі Іванівці, близко Мукачова на Підкарпатю. Родічі были інтеліґентами, за фахом обоє історікы. Отець, Петро Пищальник – учітель історії, основатель і першый директор Мукачовского історічного музея, мама, Світлана Васильовна – робила у сфері дошкольской освіты.
Споминать респондент: „Раз отець приніс домів книжку Івана Петровція по нашому, іщі самодруком печатану, і мені ся то так полюбило, його вірші мене зарядили…“
Є старыш сыном, із сестров до передшкольского віку ся выховльовали з бабками і дідками на селі. Інтерес до прекрасного мав іщі з дітинства, што нянько підпорив подарованьом фотоапарату.
Пак ся родічі перебрали до Мукачова за роботов, де Роман закінчів вісем клас і музичну школу на акордеон (баян). А дале пішов вчіти ся на технікум. В роках 1992 – 1994 служыв у войску. Пізніше здобыв высшу освіту.
Глядаючі ліпшого жывота часто мінив роботы: од бармана до відеооператора на містній телевізії через заробіткы і погранічну службу.
В роках 2017 – 2019 робив при Мукачовскій містьскій раді як фотоґраф, што і дало імпулз заняти ся фотоґрафійов серьйозніше, взяв собі псевдонім Фенікс. Допрацовав ся до того, же днесь майже каждый другый жытель области так ці иншак попав в його обєктів.
Спід пера Романа Пищальника выйшов єден поетічный зборник під назвом Молитва Русина (р. 2002), котрый пізніше у році 2009 дістав оцініня Русская премия. Также його стихы были опулікованы в Антолоґії сучасной русинськой літературы за 2008 рік.
„В сучасности не пишу, не бо не хочу, а того, што не хочу писати хоцьшто, абы лем было. Зарікати ся не буду, но раз не ідею,“ коментує поет.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 23-го фебруара 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 26-го фебруара 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА