Гостьом днешнього нашого выданя буде русиньска телевізна журналістка, фолклорістка і педаґоґ із Підкарпатя Віра Кобулей, шыроко знама як авторка і довгорічна ведуча русиньского маґазину Русинська родина на містній закарпатьскій телевізії Тиса.
А побісідуєме о ролі русинства в їй професіоналнім і особнім жывоті. „Я із коріня русиньска, мій дідик, бабка, вшыткы предкы мої были Русины. Не я собі за моду тото взяла як штось епатажноє, то в мене в крови, туйки в сердцьови,“ говорить респондентка.
Будеме мати можность послухати різны інтересности з 30-річной журналістічной діялности Віры Кобулей, а конкретно поговориме о шпеціфіках роботы в терені, о фолклорных експедіціях, а так само о творчій сполупраці.
Окрім того ся обернеме і на конкретны творчі доробкы авторкы, выбраны представиме на выслуханя в ефірі.
Інтервю ся записовало у чіталній салі Ужгородьской музичной школы імени Д. Є. Задора.
Ключовы темы інтервю:
- Русинство через жывот Віры Кобулей
- Творчі проєкты Віры Кобулей
- Телевізный проґрам Русинська родина
Віра Ґеорґіївна Кобулей народила ся 9-го децембра 1957-го року як найменша дівка у многодітній родині у селі Голубине, што на Свалявщіні на Підкарпатю. „Нянька чекав сына, а тут третя ся дівка уродила, того і вырішила-м лишыти його фамелію, абы усокотити,“ уточняє респондентка.
Хоць родічі были простыма робітниками, та якраз они з дітинства прививали любов і повагу до родной културы юній Вірці. Отець лісоруб окремо знав цінити красоту в дрібностях, а мама дома за дітми і ґаздівством дозерала і на вшыкто приповідку мала.
Середню освіту здобыла в роднім селі, наслідно пішла ся учіти на Хустьске учілища културы. По успішнім закінчіню штудій вырішила стати театралным режісером і сценоґрафом, і так зробила екзамены на Київскім інштітуті културы імени Олександра Корнійчука і была прията мімо конкурзу. По інштітуті не пішла ся реалізовувати театрално, хоць мала запрошіня в Києві і Львові.
Так вернула ся на отцюзнину, до Ужгорода, де створила родину і почала робити у областнім Будинку народной творчости. Попри діялности в Закарпатьскім науково-методічнім центрі културы, управліню културы Закарпатьской областной державной адміністрації, Віра Кобулей была бівше як 10 років позаштатным автором телевізных проґрамів.
Од януара 1993-го до новембра 2020-го рокауВіра Кобулей робила у штруктурі Закарпатьской телевізії. Зачала як редакторка музичных проґрамів, пак была редакторков умелецькых проґрамів. Дале од року 2007 была головным редактором редакції проґрамів Добрий вечір, а вже од 2008-го року вела редакцію телерадіо проґрамів про народностны меншыны (ромска, русиньска і російска).
Од року 2017 робила ведучу людового аматерьского філмового штудія Едельвейс в Областнім організачно-методічнім центрі културы.
Паралелно режісеровала і свої авторьскы доробкы, спомеджі них можеме выділити проґрамы: Колесо життя, Русинська родина, Цімборські фіглі, На фіглі до Марьки Голубинської, Вечірня кава, а так само теленовелы: Із дідової торби, Притчі Мукачівського замку. Є і автором чісленных публікацій о історії і жывоті інтеліґенції Підкарпатя, котры ся публіковали у різных новинках края. Брала участь в різных телевізных фестівалах.
За высоку професійну творчу діялность Віру Кобулей оцінили десятками почестных грамот і діпломів. У 2013-ім році наряджіньом втогдышнього презідента Україны Віра Кобулей была удостоєна Орденом княгыні Олгы III. ступня. Є лавреатом Премії Штефана Чепы (р. 2013) за довголітню, жертвенну роботу і заслугы на полі русиньского языка і културы Русинів, окрім того є лавреатом Премії Александра Павловіча (р. 2013).
А сама журналістка коментує свій успіх так: „То нич не має значіня! Бо про мене важно і тым я щастлива, што одкрывала ліпші образчікы нашых люди і дотыкала ся до їхніх душ.“
В сучасности Віра Кобулей продовжує трудити ся на творчім полі як педаґоґ при Ужгородьскій музичній школі імени Д. Є. Задора.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 12-го януара 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 15-го януара 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.