В днешнім выданю представиме вам другу часть інтервю з хореоґрафом народных танців і тамадов (модерує весіля, позн. ред.) із Підкарпатя Євгенійов Мельник, так само знамов в реґіоні як довгорічна членка народного фолклорного ансамблю Іршава.
Продовжыме тематіку попередньой части о важности народной творчости про містне населіня Підкарпатя. Тамада ся поділить найінтереснішыма обрядовыма традіціями і звыками, котры зажыла за 16 років веджіня весіль.
Ключовы темы інтервю:
- Опис весільного дня з практікы Єгенії Мельник
- Роль музикы на весілю
- Народны танці і молодь
Євгенія Петрівна Мельник (Поповіч по отцьови) народила ся 5-го авґуста 1980-го року у селі Великый Раковець, што на Іршавщіні, Підкарпатя. Отець робив шофера на колхозі, а мама была директорков у матерьскій школі. Обоє родічів брали участь в ансамблі пісні і танця Виноградар під веджіньом Івана Мельника (дідка респонденткы, позн. ред.).
«Іщі у діточі рокы зародила ся у мені творча жылка. Співати, танцювати, вірші чітати, выступати, ани єден конценрт у будинку културы ся без мене не обходив,» споминать Євгенія.
Была членков танечного колектіву Раківчаночка. Закінчіла музичну школу на аккордеон (баян), «але акордеон, чесно кажучи, єм одмучіла, ото не моє, я вже тоды розуміла.»
Повну середню освіту, а то єденадцять клас, здобыла в роднім селі. Наслідно на домашнім совіті было вырішено своє дівча послати штудувати апатыкарьство (фармацію). І попри навчаню актівізовала ся в діятельности народного фолклорного ансамблю Іршава, што дало подалшый імпулз розвивати ся в творчій сфері, а конкретно «дякуючі тітці Надії (Надія Мельник-Гудь художня ведуча ансамблю Іршава, позн. ред.) мала-м можность докинути ся до мистецтва».
Вже бівше як двадцять років є членков колектіву, бо за їй словами чує ся там як рыба у воді.
По успішнім закінчіню штудій єден рік одробила у фаху і вырішыла спробовати новый фах. Наслідно у році 2000 екстерно пішла ся учіти на Ужгородьску факулту Київской націоналной універзіты културы і умень, по пятьох роках здобыла професію хореоґраф-режісер.
Іщі до закінчіня штудій паралелно почала робити у Великораковецькій дітячій умелецькій школі на одділіню народных танців, де доднесь глядать і розвивать новы таленты.
Свій жывот хотіла штонайтісніше звязати з народнов творчостьов, зато окрім педаґоґічной діятельности вже 16 років веде свадьбы в реґіоні. Фіґлі, танці, сценічны представліня, пісні, а головно народны традіції соєдиняє в єден цілок тамада.
«Даколи бывать, же не встигаю ся проспати ани розхрипнути, бо нашы люди не знають одпочівати,» з усміхом на твари коментує Євгенія.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 29-го децембра 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 1-го януара 2022 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.