«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

В днешнім выданю представиме першу часть інтервю з русиньсков акордеоністков (баяністков) і фолклорістков, орґанізаторков і незміннов художнов ведучов народного фолклорного ансамблю Іршава з Підкарпатя – Надійов Мельник-Гудь.

А побісідуєме о важности і ролі народной пісні, кедьже музикантка присвятила їй свій цілый жывот.

„Се дуже добре, коли ты выховуєш зміны. Сі діти іщі теперь суть діти, а час то скоро іде. Рік-за-роком они ся пооддають, поженять, і будуть уже у них свої діти. І я вірю, наш фолклор буде жыти! Они се вшытко своїм діткам передадуть, і кедь лем молода мама буде співати дітинці колыскову нашу, а може, і на народны танці дітвака дадуть. “

Так коментує свою жывотну місію Заслужена працівниця культури України Надія Мельник-Гудь.

Ключовы темы інтервю:

• Творча діялность Надії Мельник-Гудь
• Унікатность народного фолклорного ансамблю Іршава
• Молоде поколіня і фолклор з точкы зору Надії Мельник-Гудь

Надія Іванівна Мельник-Гудь (Мельник по вітцьови) народила ся 27-го децембра 1951-го року як старша дівка у многодітній родині у селі Великый Раковець на Підкарпатю. Отець, Іван Гавриловіч Мельник— містный працівник културы, поет і співанкарь, орґанізатор і художный ведучій ансамблю пісні і танцю Виноградар. То він першый репродукував на сцені вызначный танець Раківчанка. Мама, Ніна Омелянівна Гольнєва – учтовничка, по натурі творча душа, родом з міста Лубни, Полтавщіна.

Іван Мельник дуже ся гордив свойов фамелійов і хотів сынів, абы звучало голосно, як шум млиньского колеса – Мельник. Народило ся в нього аж четверо дітей, і вшыткы дівкы: Надія, Людмила, Ніна, Олена. То на потішіня нянькови Надія і взяла собі подвійне призвіско Мельник-Гудь. Каже: „Так ся людям даже ліпше запамятовує.“

А любов до пїсні прививала своїм штирьом дівкам якраз мама. Видячі тонкый музичный слух маленькой Надії, мама настояла, жебы купити гармоніку. І Надія вже од передшкольского віку зачала ся актівно занимати з хорістами Виноградаря, а іменно з наданов музикантков Терезійов Михайлівнов Копинець-Жупанин, котра по закінчінню музично-педаґоґічного інштітуту учіла діточкы в селі. Так само брат музиканткы, композітор і діріґент Павло Михайловіч Копинець помагав Надці грати першы мелодії.

А як пішла до школы, та іщі бівше ся актівізовала в музичній сфері, і купив ся вже новый акордеон. Середню освіту здобыла в роднім селі. Наслідно родічі дали своє дівча спробовати ся на одділіня діріґованя при Ужгородьскій музичній колеґії імени Д. Є. Задора. Учітелі были в шоку, яка талентована є, же не ходила ани до музичной школы, і на слух ся сама навчіла грати на інштрументі. Успішно зробила вступны екзамены і была прията на штудії. По успішнім закінчіню робила в музичній школі і паралелно музичну ведучу у матерьскій школі.

Свій жывот натісно звязала з музиков. Бівше як 30 років меле, шеретує їй творчій млин. Вже четверте поколіня самодіялных артістів выховала. Была ведучов многых самодіялных колектівів, котры ся прославили нелем в реґіоні, але дакотры суть популарны і на меджінародній уровни.

Надія Іванівна Мельник-Гудь є удостоєна званьом Заслужена працівниця культури України. За їй найуспішнішый проєкт ся поважує народный фолклорный ансамбель Іршава, заложеный в 1990-ім році при районнім Будинку културы в місті Іршава, котрого є орґанізаторков і незміннов художнов ведучов. Своїми подареныма обробками, заховуючі автентічность, дала другый жывот десяткам народных пісень.

Ансамбель сполупрацує з народныма, заслуженыма артістами, а найбівше сполочных робот зробили із своїм родаком Іваном Поповічом. Выхованці ансамблю Іршава выступають в Заслуженім академічнім Закарпатьскім народнім хорі, Закарпатьскім областнім музично-драматічнім театру, але і за граніцями.

Як підчеркує ведуча колектіву, ансамбель Іршава є в безперестайных гляданях новых мелодій, танців, возроджать забыты традіції і обряды реґіону, реалізує їх у своїх выступах і інсценаціях перед публіков.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 10-го новембра 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 13-го новембра 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.