«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Гостьом днешнього нашого выданя буде председа Світового конґресу Русинів Др. Штефан Лявинець із Мадярьска (родак із Підкарпатя), котрый тот рік на XVI. Світовім конґресі Русинів в Криниці здобыв свій четвертый дворічный мандат.

Побісідуєме о ролі русинства в його жывоті, кедьже з фамелійов Лявинець міцно ся асоціює третій русиньскый націоналный ренесанс в Мадярьску. Вєдно з нашым респондентом перенесеме ся на добрых тридцять років назад. коли ся то вшытко лем зачінало.

Інтервю ся записовало почас XVI. Світового конґресу Русинів у польскім купельнім місті Криниця.

Ключовы темы інтервю:

• Русинство через жывот родины Лявинець
• Еміґрація до Мадярьска і актівізація в прорусиньскім русі
• Третій русиньскый націоналный ренесанс в Мадярьску з точкы зору Др. Штефана Лявинця

Штефан Лявинець народив ся 11-го септембра 1966-го року у родині медіків в Мукачові на Підкарпатю. Отець, Антоній Лявинець, професор Київской лікарьской універзіты, а мама, Маріянна Лявинець, практічна лікарька.

„Нашы коріня в основному русиньскы, але суть меджі тым і мадярьскы, італійскы, а кедь дуже далеко зайдеме, то суть і французькы. Але з точкы зору націоналной ідентіты майзначно ся выділяє русиньска, в меншій части мадярьска орьєнтація,“ уточнює респондент.

Кінцьом 1960-ых років родина Лявинцьовых была примушена переселити ся за роботов до Києва. Непозераючі на то, же ся знайшли далеко од отцюзнины своїх предків, выховльовали свого дітвака в ліпшых русиньскых традіціях.

За даякый час стали частьов тогочасного підкарпатьского середовиска інтеліґенції в Києві – меджі нима были малярі, музиканты, професоры, докторы і другы русиньского, рідше мадярьского походжіня. В родині ся говорило білінґвално по русиньскы і по мадярьскы. Як то підчеркує сам респондент, „по русиньскы в основному“.

Середню освіту здобыв в україньскій школі в Києві. Наслідуючі професію своїх родічів выштудовав медицину на Київскій лікарьскій універзіті. Першым прямованьом юного шпеціалісты стало породницьтво і ґінеколоґія.

Почас Чорнобыльской катастрофы Лявинцьовы стали врагами народа. Голова родины, Др. Антоній Лявинець, брав актівну участь в ратувальных роботах і публічно давав знати о величезній небезбеці шкодливости радіації про людей. Пак перед Штефаном Лявинцьом повстав вопрос еміґрації до Мадярьска, што ся і стало в році 1990.

Обновліня жывота в загранічу не было простов задачов. Переходячі через тверду бюрокрацію „в єден момент мої вшыткы незбывші ся жаданя збыли“, так описує свої зачаткы професіоналной діятелности в Мадярьску Др.Штефан Лявинець. В Сіґетварі здобыв свої далшы шпеціалізації: псіхіатер, адектолоґ, шпеціаліста на псіхіатрічну регабілітацію. В сучасности практікує в Сентендрі.

В році 1992 і родічі Др. Штефана Лявинця пришли до Мадярьска. В Будапешті окрем того, же продовжовали свою медициньску практіку, паралелно ся почали анґажовати в прорусиньскім русі. Каждый член родины ся залучів до русиньского соціалного жывота. З ініціатівы Др. Антонія Лявинця в сполупраці з далшыма русиньскыма актівістами было основане Общество русиньской інтеліґенції в Мадярьску.

Про ефектівнішу роботу в році 2013 было офіціално зареґістроване Общество Антонія Годинкы. Од втогды ся сістематізовало выдаваня русиньской періодічной і неперіодчіной пресы, а вєдно із Столичным русиньскым самосправованьом в Будапешті орґанізують ся науковы конференції. Першым председом общества быв Др. Антоній Лявинець а по його смерти став председом його сын, Др. Штефан Лявинець.

Світова Рада Русинів была сформована перед 30 роками а з них 19 років є єй членом Асоціація Русинів Мадярьска, до котрой входить і Общество Антонія Годинкы. А так од 2015-го року Др. Штефан Лявинець є у функції председы Світовой рады Русинів.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 29-го септембра 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 2-го октобра 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.