«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Днесь в нашій серії інтервю з містныма жытелями Підкарпатя поговориме на реліґійну тему. Бо про Підкарпатя характерістічна не лем розмаїтость етнічных ґруп, а і розмаїтость реліґійных віроісповідань.

Традічныма віроісповіданями на Підкарпатю на десь суть католицізм (в бівшій мірі восточного обряду) і православя. Третє місце занимать протестантізм. Мы звернеме свою увагу на протестантьске реліґійне здружіня євангелицькых хрістіанів (ХВЄ).

На теріторії краю станом на рік 1945 проповідали такы реліґійны здружіня як Євангелицькы хрістіаны – баптісты (ЄХБ), а пізніше до них ся прикапчали пятидесятникы; Авдентісты Семого дня (АСД), Хрістіаны віры євангелицькой (ХВЄ), Свідкы Єговы (єговісты, салвішы). Вшыткы комуніты были під доглядом совітьской влады. Наша респондентка є пані Юлія Шереґій, котра односить себе до євангелицькых хрістіанів, конкретно баптістів.

Шереґій Юлія Іванівна народила ся 12 юнія 1947-го року у многодітній родинів заможного сільского ґазды у селі Зарічя, што на Іршавщіні, Підкарпатя. Закінчіла основну школу, на тот час то было 10 класів, у селі Зарічя (рр. 1953-1963). По штудіях в році 1964 ішла робити до сусіднього села Сілце до кравецькой (швейной) фабрикы. За дакілко років стала ся директорков кравецького цеху. В апрілю 1968-го року побрала ся з хрістіаном євангелицькой віры Юрійом Шереґійом з села Великы Комяты, Севлюш. А на кінцю 1960-ых років купили з мужом фундуш в селі Великы Лучкы, де пізніше ся і переселили. Вже у своїм обыстю вели велике ґаздівство великой рогатой худобы. По розпаді СССР довєна із своїм мужом занимали ся обходованьом зо шматьом.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА