Годинка про Годинку

Хоць календарьно в Европі іщі літні, але подля погоды практічно уж осінні дні в столиці Мадярьска мають своє чаро. Нич на тім не мінить ани сучасна політічна сітуація, як в Мадярьску, так поза граніцю. Акурат теперь дакус веце мож чути, єднако як і в Пряшові або Кошыцях ці іншых векшых містах Европы, по україньскы або по російскы бісідуючіх біженців з Україны.

Попри тім, же Мадярьско, а і Будапешть, приймать біженців з Україны, хоць політіка домашньой влады є у веце справах в грубій незгоді з рештов Европской унії, прияла столиця бывшого кральовства і Русинів з европскых держав, котры стрітили ся на конференції з русиністікы.

Дві позначкы про тых, котры наробили ґрявку на соціалных сітях, як собі Русины дозволили робити конференцію в Будапешті, кедь Мадярьско має днесь таку політіку, яку має.

По перше, конференцію орґанізовав русиньскый інштітут вєдно з русиньскым самосправованьом і русиньсков посланкыньов у парламенті. На їх запрошіня Русины пришли до Будапешті, і вдяка спомянутым одбыла ся історічна подія, коли русиньску конференцію привітали просторы парламенту. Як бы сьме ся мали зачати бавити на політічны темы в Мадярьску, то бы была інша справа.

По друге, сьме охочі прийти і до іншого парламенту, кедь нас привітать. Старчіть, жебы нас вызнали, жебы нас запросили до Верьховной рады, і мы радо прийдеме.

Але вернийме до темы. То, же ся дало чути много інтересного, не будеме розписовати на двотомный роман. Так само не треба много писати о тім, же такы події мають значіня, а головно, на такых подіях мож видіти, же русиністіка, наперек многым проблемам, котры маєме в нашім середовиску, має якыйсь проґрес, має і молоду ґенерацію, а і кедь бы собі то дакотры барз желали, жебы ніт, іщі ту даякый тот час Русины і їх наука будуть.

Но што ся авторови того коментаря веце записало до думок, то вопрос, ці крітічный коментарь словацькой професоркы, котра в рамках діскусії крутила головов над тым, же чом Русины, головно на Словакії, так мало бісідують і знають о Антонійови Годинкови, кедь то єдна із найвызначнішых нашых особностей кінця 19-го і першой половины 20-го столітя.

Правду повісти, роздумовав єм о тім вопросі ходячі по Будапешті, котра ся ку нам, што до погоды, аж так тепло не справовала. Сам собі єм клав вопросы, што властно вшытко о Годинкови знам.

Славіста, історік, академік Мадярьской академії наук, ректор Печской універзіты і честный председа Підкарпатьского общества наук, мадярьскы Русины му присвятили премію, його публіцістічны тексты так само вышли вдяка Русинам в Мадярьску… мадярон!

На другім боці, аж так барз не одстригли сьме ся од омного векшых політічных авантурістів, котры напрямы мінили подля того, якый політічный вітор дув.

Так, тото слово, мадярон, бы могло быти як одповідь на вопрос, чом так мало властно бісідуєме о Годинкови. Він не вітав Чехословакію, вернув до Мадярьска, там ся видів, там жыв і діяв. Лемже, і то треба підкреслити, він много зробив про Русинів, і кедь його політічный погляд быв промадярьскый.

Думам, же метаня вшыткых „мадяронів“ до єдного міха є барз велика дурнота, і є то вплив чехословацькый, або іщі шпеціфічніше – словацькый.

То Словаци такой по выникнутю Чехословакії хотіли, жебы одторгнути ся од будьякой сполочной історії з Мадярами, як кебы тісяч років не жыли з нима вєдно, і одторгнути ся од вшыткых особ, котры не прияли тот єден правилный політічный напрям, в тім часі чехословацькый.

Русины ся якбач тому приучіли. На другім боці, аж так барз не одстригли сьме ся од омного векшых політічных авантурістів, котры были проросійского, прочехословацького, проукраїньского, і чорт знає якого напряму, котры напрямы мінили подля того, якый політічный вітор дув. Знаме о них часто омного веце, а притім многы не зробили про Русинів ани проценто з того, што Годинка.

При ходжіню по Будапешті, столиці, котра захоплює свойов маєстатностьов, чоловік даколи аж чує зрозуміня про тото, чого Годинка зістав на другім боці граніці. Але не тото є основным.

По навернутю з конференції знова вытягнув єм Час гурше ги вода, тексты Годинкы, і знова їх перешов. Я пересвідченый, же о Годинкови треба бісідовати веце. Же бы сьме о нім мали знати, мали о нім учіти, мали штудовати його діло. Же каждый міг бы собі найти холем „єдну годинку“ про Антонія Годинку, включно школ.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА