Гляданя кандідата

Україна ку кінцю місяця юн досягла значный успіх на діпломатічнім „фронті“, покля маєме хосновати войнову термінолоґію. Статус кандідатьской країны до Европской унії є то, о чім презідент Зеленьскый бісідовав од зачатку войны.

Реалістічно треба повісти, же уділіня статусу кандідатьской країны є веце голосом сумліня членів Европской унії в часі повной войны, головно тых великых, котры не мали проблему робити бізніс з Російов і по 2014-ім році, як резултат даякого величезного проґресу Києва на пути до Европской унії.

Дале треба припомянути і то, же статус кандідатьской країны може быти про Унію рішіньом як запхати рот, і на даякый час мати покій.

Посмотьме ся на Турцію, котра статус кандідатьской країны здобыла іщі у 1999-ім році в Гелсінках. Одвтогды ся глядяють веце причіны чом Турцію не взяти, як причіны на взятя Анкары до европского клубу. Резултат той політікы є такый, же Турція є днесь омного менше політічно компатібілнов країнов з Унійов, як была на кінцю 1990-ых років.

Інтересна была і статя єдного польского коментаторя, котрый вытолковав причіны, чом властно Німецьку і Франції не буде ани барз залежати на приятю Україны до Унії.

Кедь одіґноруєме величезны фінанчны інвестіції, котры по войні будуть мусити іти до обновы, французько-німецькому мотору Унії не барз пасує і то, же бы така велика країна мала слово в Бруселі. То іншак є і єднов з проблем Турції, а шумні то потверджує і то, як Паріжу і Берліну піднимать тиск, кедь ся у дакотрых вопросах на задні поставить, так само велика, Польща.

Скаргы Мадярьска ці Румунії дакус не пасують до высловів, же Україна вже много зробила про охорону меншын, а скоріше наопак.

Но без кулі, котра бы нам розповіла будучность, тримайме ся того, же Україна має статус кандідата, є на пути до Унії, і дістала условії, котры бы мала на тій пути выповнити, жебы раз могла стати членом евроклубу.

Окрім многых далшых пожадавок є там спомянута з боку Бруселу і проблематіка народностных меншын.

Україна бы мала приспособити свою леґіслатіву односно народностных меншын так, жебы корешпондовала з леґіслатівов европсков. Охорона прав народностных меншын є потрібным кроком, котрый має Україна выконати на пути до Унії, а так само має быти вызначным вкладом до охороны людьскых прав у демократічнім світі.

Такой по публікованю пожадавок могли сьме чути і чітати з боку Україны, же она вже зробила много кроків у тім напрямі, і треба вже лем зробити пару конкретных кроків і ефектівных механізмів, котры тоты пожадавкы будуть повнити. Сітуація є важна, зато ся не будеме сміяти, і кедь сміх бы быв на тім місці оправданый.

Скаргы Мадярьска ці Румунії на прияты на Україні законы по 2014-ім році, котры обмеджовали языковы права ці права на освіту в материньскім языку, дакус не пасують до высловів, же Україна вже много зробила про охорону меншын, а скоріше наопак.

Но в цілій сітуації є важніша інша справа. Брусел не задефіновав ясно, же меншыновы права мусять быти на Україні про вшыткых. Значіть, покля Україна буде хотіти продовжовати на пути до Унії і стати членом, є ясне, же по доброму або по злому буде мусити прияти такы законы, котры бы меншыны реално хоронили і дали їм вшыткы права так, як то є і в іншых европскых країнах. Но вопросом є, де там глядати Русинів?

Покля то Брусел прямо не надіктує, пак буде Київ знова глухый і сліпый односно Русинів, і права дістануть лем тоты меншыны, котры Київ вже признавать. Русины як тоты, котры про Україну „не існують“, можуть зістати знова без будьякых прав, вызнаня, і навеце – під покровительством Унії.

Є ясне, же на кандідатьскый статус Україны мусять реаґовати і русиньскы штруктуры. Не в тім смыслі, же бы то Русины Україні не дожычіли. Наопак. Тадь на Україні жыє наша найвекша комуніта. Но буде треба реаґовати з пожадавков, же Україна мусить вступити до Унії вєдно із вызнаныма Русинами а їх правами.

При тім є так само ясне, же нашы орґанізації якбач не будуть партнером про Брусел, жебы хтось реално в тій справі зачав тискати на Україну. І зато ся теперь глядать іншый кандідат.

Єдна із 27-ох европскых держав, котра собі спомяне на Русинів, і буде подобно як при іншых кандідатьскых країнах публічно бісідовати о можливости схосновати вето, покля бы меншыновы права на Україні не дістали вшыткы, включно Русинів, а лем дакотры.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА