Ґрекокатолицька церьков на Словакії собі у віторок 28-го апріля 2020-го року припоминать смутну 70-ту річніцю такзваного Пряшівского собору. Тым офіціално і публічно завершыла ся ліквідація Ґрекокатолицькой церькви у бывшій Чехословакії.
Як інформовав говорця Пряшівской ґрекокатолиьцкой архієпархії Михал Павлишіновіч, споминовы події, котры мали допроводити річніцю, ся з причіны пандемії пересувають на пізнішый термін, котрый затля не быв становленый.
Пряшівскый собор
Пряшівскый собор одбыв ся 28-го апріля 1950-го року в салі Чорного орла в Пряшові і быв діріґованый Комуністічнов партійов Чехословакії і Штатнов безпшностьов (коміністчна служба безпекы в Чехословакії, позн. ред). На громаду накомандовали членів партії, штудентів, міліціонарів, але наприклад і жены, котры ішли на торг. Насилством на нього привезли і веце ґрекокатолицькых священиків.
„На ,соборі‘ быв приятый допереду приготовленый маніфест з узнесіньом, подля котрого ґрекокатолицькы віруючі вертають ся до Православной церькви. Маніфест ,зрушыв‘ єдность Ґрекокатолицькой церькви із Святым престолом і єдночасно пожадав московского православного патріарху, жебы ґрекокатоликів ,ласкаво‘ прияв пів свою юрідікцію,“ інфромовав говорця архієпархії Павлишіновіч.
В тім самім часі, коли проходив собор, Штатна безпечность одвлекла з пряшівского Катедралного собору св. Йоана Крестителя задніма дверями до арешту пряшівского ґрекокатолицького єпіскопа Павла Петра Ґойдіча, котрый став мучеником комуністічного режіму і у 2001-ім році быв Папом римскым Йоаном Павлом ІІ. выголошеный за блаженого.
„Пряшівскый собор быв зінсценованов громадов, наслідком котрой была Ґрекокатолицька церьков у Чехословакії поставлена мімо закон. Быв то насилный засяг знамый як Akcia P,“ продовжує Павлишіновіч з тым, же за тым слідовала перзекуція ґрекокатолицькых єпіскопів Павла Петра Ґойдіча і Василя Гопка, священиків і віруючіх.
Обновліня по 18-ох роках
Вшыток маєток Ґрекокатолицькой церькви по соборі перевів ся на Православну церьков. Священици были наперед обіцянками, пак і насилством пересвідчованы, жебы перешли на православя. Кедьже у векшыні припадів ку тому не дішло, были пак вязнены і выселены до чеського приграніча з тым, же мали заказ іти на Словакію.
„Ґрекокатолицька церьков цілых 18 років офіціално не існовала. Но пережывала далше під земльов, у свідоцтві єпіскопів, священиків і ммногых віруючіх. Їй діялность была обновлена аж по Пражскій яри в році 1968, но по інвазії войск Варшавского договору і слідуючій нормалізації была аж до Баршановой револуції 1989-го року лем терпленов.“
Рихтовали споминовы події
Як інформовав Павлишіновіч, 70-ту річніцю Пряшівского собору мали допроводити споминовы події. Якраз днесь, в день річніці, было приготовлене одкрытя памятной таблы на вязніці в Леополдові, де наслідком фізічного і псіхічного мучіня вмер днесь вже блаженый єпіскоп Павел Петро Ґойдіч.
Тот быв у выконштруованім монстерпроцесі одсудженый комуністічным режімом на дожывотный арешт, пропаднутя вшыткых гражданьскых прав і фінанчну покуту 200 тісяч чехословацькых корун за велезраду і шпіонаж. Вмер 17-го юла 1960-го року на свої 72-гы народенины.
„Одкрытя памятной таблы буде припоминати обидві річніці – 70-ту річніцю зрушіня Ґрекокатолицькой церькви, і 60-ту річніцю од одходу до вічности мученика той церькви. Одкрытя было приготовльоване в тісній співпраці Пряшівской архіпєархії і їй архієпіскопа Йоана Бабяка а Централного суюзу жыдівскых реліґійных общін в Словацькій републіці і його председы Іґора Рінтела. Быв то якраз блаженый єпіскоп Павел Петро Ґойдіч, котрый почас 2-ой світовой войны брав участь на ратованю множества жывотів Жыдів жыючіх на теріторії втогдышнього Словацького штату,“ припоминать Михал Павлишіновіч.
За тото уратованя жыдівскых жытелів му быв in memoriam уділеный тітул Справедливый меджі народами і так само памятна медайла, на котрій суть слова із жыдівского Талмуду: „Тот, хто уратує єден людьскый жывот, уратує світ.“
Окрім одкрытя таблы мала одбыти ся в співпраці з Теолоґічнов факултов Тырнавской універзіты і наукова конференція присвячена особности Ґойдіча, ці меджінародна наукова конференція на тему Пряшівского собору в просторах Ґрекокатолицькой теолоґічной факулты Пряшівской універзты в Пряшові.
„Частьов проґраму той конференції мало быти і одкрытя памятной таблы на будові ПКО – Чорный орел, значіть на місці, де перед 70-ма роками тзв. Пряшівскый собор зінсценовав ся. Кедьже продовжує заказ згромаджованя і тырвають рештрікції, котры запровадили інштітуції верейной справы, вшыткы тоты споминовы святкованя посувають ся на пізнішый термін,“ закінчів говорця архієпархії.
Жрідло знимок: Пряшівска ґрекокатолицька архієпархія
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА