Позміняло ся, а так по правді то ся аж позмінят. Змінила ся нам хвиля, бо на Карпатскій Руси як бы кус было чути яр, сніг за дня тає, вночы зас зморозит тото што встигло зыйти. Але правдивы зміны аж придут! Гей, а то зато, же в минулу суботу файта ЛЕМ.фм ся зышла і рішыла, же буде дакус інчий ґрафік жывого высыланя. Но, спокійно… «Говорить Пряшів» остане! Лем фурт не знаме, ци буде то середа, але тото не повинно робити ріжниці никому, а напевно не нам – лемківскым слухачам.
Час летит – як співат єден мужско-женьскій дует з Пряшівщыны. Но, тото і добрі, бо што тыжден нашы пряшівскы камаратя рыхтуют дашто нове, даку нову річницю, або персону нам представлят. І так днес буде близка тема лемківскым Русинам. В Книжници радия Русин.фм буде про родака з Білцаревы – Івана Горощака. Горощак сотворил великє діло. Думаючы, початком, же пише лем для себе, до шуфляды, написал долгій твір Прощай моя Лемковино – стишкы о любови до Вітчызны і тузі за втраченым, котры стараньом сынів (предовшыткым Ярослава Горощака, котрий был головным редактором) в 20. річницю смерти няня были выданы в трьох томах (выд. Братя Горощакы, 2011).
За рамівком Русин.фм чытаме: Приносиме актуалны інформації з русиньского середовиска і нелем з нього. З нашыма справами будете все актуално інформованы о найважнішых подіях і з Културным калеідоскопом вам не втече жадна културно-сполоченьска акція у вашім реґіоні.