FUEN апелує на Україну признати Русинів за корінный народ

В днях 9-го аж 12-го септембра 2021-го року проходив у італійскім місті Терст 65-ый конґрес Федералной унії европскых меншын (Federal Union of European Nationalities, FUEN).

На конґресі брало участь понад 140 участників із 20-ох країн, котры представльовали 41 меншын. Цільом конґресу было вымінити собі погляды на актуалный стан і розвиток в области меншыновых вопросів.

Терст є столицьов автономной области Фріулі Венеція Джулія і окрім майорітной італійской популації в місті представлюють найвекшу меншынову комуніту Словінці. В цілім реґіоні жыє коло 80 тісяч Словінців і якраз Конфедерація словіньскых орґанізацій была орґанізатором тогорічного конґресу.

Київ быв мав признати Русинів

На конґресі быв участный і Євген Жупан, голова Народной рады Русинів Закарпатя, єдночасно і голова Общества карпатьскых Русинів, котре є членом FUEN.

Вопрос Русинів дістав ся і до резолуції, котру прияли делеґаты конґресу. Резолуція апелує, жебы признати карпатьскых Русинів як автохтонну народностну меншыну на Україні.

FUEN таков резолуційов властно жадать признати Русинів за корінный народ Україны. Подля україньского Закона о корінных народах Україны з 1-го юла того року є корінным народом автохтонна етнічна комуніта, котра ся сформовала на теріторії днешньой Україны. Зато признаня за Русинів автохтонну меншыну бы было і признаньом за корінный народ.

Скламаня з Европской комісії

На конференції бісідовало ся і о Minority Safepack, што была підписова ініціатіва FUEN формов онлайн петіції, котров ся апеловало на Европску унію, жебы быв приятый леґіслатівный пакунок, котрый бы мав обсяговати політічны крокы в области реґіоналных і меншыновых языків, освіты і културы, як і реґіоналной політікы, участи, рівности, авдіовізуалных і іншых медіалных обсягів, і так само реґіоналной (державной) помочі.

Ініціатіва, хоць мала достаток підписів од гражданів держав Европской унії, не была Европсков комісійов прията. В головній резулуції з конґресу ся пише, же делеґаты высловлюють скламаня з того кроку Европской комісії.

Моментално од 9-го мая 2021-го року проходить Конференція о будучности Европы, што є політічный орґан, котрый на кінцю 2019-го року покликали Европска комісія і Европскый парламент. Має быти діскуснов платформов, котра бы мала вырішыти о далшым розвитку Европской унії і вызначна є головно зато, бо до ньой мають быти залучены гражданы Унії. Тырвати має єден рік.

Конґрес ся зато звертать до той платформы і жадать, жебы Первістне европске право (Treaties of the European Union) высловно обсяговало охорону народностных і языковых меншын і їх култур і языків як єднозначну компетенцію і повинность Европской унії.

Так само ся в резолуції пише, же дотримованя Копенгаґеньскых крітерій не є лем про країны, котры хотять вступити до Унії, але же суть тоты крітерії обовязком про вшыткы членьскы державы.

Делеґаты конґресу вызвали Европску комісію, жебы прияла цілый пакунок кроків, меджі котрыма найдеме ініціованя і надвязованя співпраці з Радов Европы в области охороны прав народностных і языковых меншын, приятя безодкладных кроків на охорону огроженых меншыновых языків Европской унії ці выданя стратеґії охороны своїх гражданів, котры належать ку народностным меншынам.

Што є FUEN?

Федерална унія европскых меншын є міджінародна мімовладна орґанізація, котра была заснована в 1949 році в повязаню з вытворіньом Рады Европы. Днесь суть в орґанізації десяткы членьскых орґанізацій, котры представлюють етнічны, языковы і народностны меншыны. Федерална унія має ку днешньому дню лем єдного члена в рамках русиньскых орґанізацій в Европі. Тым є Общество карпатьскых Русинів із Україны, котрого головов є Жупан.

FUEN допомогла ку тому, жебы Рада Европы прияла Европску харту реґіоналных або меншыновых языків і Рамковый договор на охорону народностных меншын. Была заснована і зато, жебы ся могли на даякій платформі выразити і европскы културы і языкы, котры не мають свою властну державу.

Жрідло фотоґрафії: FUEN.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА