Фалды, але не досправды

Ґазета для карпаторуского народа, в квітни 1912 рока припоминат вшыткым знану співанку про Ганичку, павы і єдного пронятого, котрий хотіл спрібувати.

Ганичка оказала ся характерном дівком і з місця остро дала одповід тому, котрий вадил ій в пасіню. Рахуєме, же павы напасли ся порядні. Наша ґазета желат вшыткым пастухам успіхів. Співайте з нами.

На зеленой травѣ, пасла Ганця павы

Пришли до ней тріе-три гусари:

Подже Ганцю сь нами (2).

He пиду я съ вами, бо я пасу павы!

Наженъ – пaвы до зеленой травы,

а сама подъ съ нами! (2).

Не пиду я сь вами, штожъ бымъ тамъ робила?

Будешь ты намъ шварна Ганусенко

винко доносила! (2)

Не пиду я сь вами до стола сѣдати

Бо бы ся мѣ вь новенькôмъ кабатѣ

фалды поламали. (2)

Поламали мѣ ся на кабатѣ фалды,

Любивъ мене мôй шварный Ванѣко,

Але не досправды. (2)

Ходитъ ксьондъ по дворе, Ганця хусткы пере,

Шмаривъ книжку, та и реверенду

до Ганцѣ ся бере… (2)

Ганця такъ говоритъ, же повѣстъ матери!

Не повѣдай моя Гануленко,

бо я ксьондз – священникь. (2)

Коли ти священикъ пильнуй-же костела!

Не намавяй шварну Гануленку

Жебы согрѣшила. (2)

А вôнъ ѣй повѣдатъ, же ей высповѣдатъ,

Дасть ѣй таляръ на червены скôрнѣ

покуту ѣй не дасть… (2)

Ой неразъ, я неразъ до сповѣди была,

Ищимь я за таку, за таку покуту

Скôрнѣ не носила… (2)

білий пав, фото вікіпедия