То, же Европска комісія зошмарила зо стола ініціатіву гражданів Minority SafePack, котра мала понад міліон підписів, є смутным образом лиця Унії такой з дакілько причін. А пункты то може у людей выробити тым, котрых Брусел сам крітікує.
Минувшу пятніцю Европска комісія вырішыла, же далше розшыріня европской леґіслатівы в области охраны прав народностных і языковых меншын не є потрібным. Комісія у своїм рішіню підкреслює, же веце пожадавок уж меджі тым было сповненых. Ініціатіва Мinority SafePack хотіла, жебы дакотры елементы охраных прав меншын стали частьов права Европской унії.
Гей, можеме повісти, же дакотры пожадавкы ініціатівы сповнены в рамках держав Унії суть, но ціла історія підписовой акції і їй закінчіня метать планый тінь на европскый клуб.
Была то довга історія. Підписы ся зачали зберати іщі у 2013-ім році і зберали ся до року 2018. Требало вызберати мінімално міліон підписів із семох держав Унії. Наконець было схваленых веце як 1,1 міліона підписів із 11 держав.
Но Европска комісія хотіла стопнути цілу справу уж на зачатку з тым, же то не належыть до їй компетенцій. Орґанізаторы таке рішіня напали на Общім суді Европской унії, де їх підтримало Мадярьско. Тота держава буде грати свою роль і дале. Комісію зясь підтримала Румунія, котра ся довгодобо боронить будьякым розшырованям меншыновых прав. Комедіалну роль втогды мала і Словакія, котра ся придала ку Румунії, і то в часі, коли Міністерство справедливости мала меншынова партія Most-Híd. Словакія наконець свою підпору комісії стягла.
По цілій тій страстній дразі ся ініціатіва Minority SafePack дістала до Европского парламенту, котрый го великов векшынов депутатів (534 за, 67 проти і 103 ся стримало) в децембрі 2020-го року схвалив. Но і так ся то ціле знова дістало перед Европску комісію, котра наперек вызбераным підписам, наперек рішіню суду, наперек голосованю депутатів повіла цілій ініціатіві – ніт.
Лорант Вінце, евродепутат за румуньскых Марярів і председа Федералной унії европскых народностных меншын (FUEN), котра за ініціатівов стояла, рішіня комісії означів за скламаня. А ішов іщі дале, повів, же є то демократічный дефіціт Унії.
І хто ся іщі озвав? Озвали ся представителі членьскых держав? Озвали ся вызначны політіци? Ніт. Вшыткы суть тихо. Аж на єден выняток.
Тым вынятком є міністер загранічных діл Мадярьска Петер Сіярто. Тот ся в понедільок в Гаазі пустив до Унії, кедь повів, же Брусел перед меншынами забухнув двері, же Унію не інтересують корінны народы Европы, же є то ганьба, што зробила Европска комісія з ініціатівов і неприятельне рішіня, або же про Брусел суть важнішыма нелеґалны міґранты як корінны народностны комуніты в Европі.
Покля ся на цілу проблему посмотриме близше, пак мусиме видіти, же хто на тім може програти, є Брусел.
По перше, є довгодобов тенденційов, же гражданы Унії, а не мале чісло, мають чутя, же в Бруселі о нас вырішують урядници, никым невыбераны через выборы, котры суть одторгнуты од реаліты. Кедь комісія, значіть точно тоты крітікованы урядници, напаред саботують ініціатіву, а пак і наперек голосованю европарламенту зроблять по своїм, пак лем підпорують такы погляды людей конкретныма кроками.
По друге, кедь Брусел хоче вказовати на дефіціты демокрації в окремых членьскых державах, на прінціпы правной державы, пак бы мала іти Европска комісія прикладом. Не думам, же є то добрый приклад, кедь евродепутаты, значіть тоты, котры дістали мандат прямо од людей у выборах, заголосують за дашто, але урядницька комісія то не мать за нич.
По третє, покля ся нихто в Унії не є способный поставити за ініціатіву, котра сповнила вшыткы условії і была одголосованя европарламентом, покля нихто релевантный одшмаріня той ініціатівы комісійов не скрітікує і не буде жадати, жебы тото рішіня оправити, і зохаблять роль єдиного покровителя корінных меншын в Европі режіму Віктора Орбана, пак даремно будуть з Брусела вказовати на демократічны дефіціты в Мадярьску. Орбанова влада буде мати сімпатії у дакотрых гражданів Европы і вдяка тому. Навеце, кедь при тій нагоді Сіярто вытігать карту нелеґалной міґрації, котра так само не є вшыткым Европанам сімпатічна.
Єден із словацькых новинарів, котрый о проблематіці ініціатівы Minority SafePack приготовив статю, написав, же то ціле кінчіть фіаском. Но кедьже є фактом, же веце пожадавок є властно і мімо той ініціатівы в членьскых країнах Унії вже реалітов, лем не буде єднотна европска леґіслатіва, можеме спокійно конштатовати, же тото ціле не є фіаском народностных меншын, але фіаском Европской унії.
Она сама, покля ся не змінить, може такыма кроками програти саму себе, і пункты будуть зберати тоты, котрых днесь крітікує.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Wikipedia.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА