Екзамен з політічных діл

Кус ня полюб, кус ня пусть, може так бы ся дало найкоротше описати лавірованя дакотрых войводиньскых Русинів меджі русиньсков ідентічностьов, і меджі їх любвов до україньского. Без огляду на то, якы мають мотівації, списованя буде окрім іншого оцінков їх екзамену з політічных діл.

Ніт, не заперайме собі очі перед тым, же історічно сьме мали меджі собов людей, котры были проукраїньского напряму. То проблема, котра была в каждій части Карпатьской Руси, а так само і в нашій діаспорі на нижній землі. Можеме глядати причіны, оправданя, історічны обставины, котры до того дотерли. Зрозуміня найти тяжко.

Но а уж нияк про тото не мож найти зрозуміня, кедь бісідуєме о сучасности, а головно, кедь бісідуєме о діаспорі, котра в часах, кедь мы офіціално існовати не могли, они розвивали своє школство, пресу, професіоналны інштітуції, медії.

Наперек тому днесь видиме у Войводині стан, же коло корманю стоять не тоты, котры репрезентують першорядо Русинів і жаден іншый, лем русиньскый напрям серед нашой комуніты, але тоты, котры радо кокетують з україньсков амбасадов, і Україна їм „мати“.

Короткый історічный ескурз. Жебы было ясне. Мі жылы не торгать то, же такый Волошин перешов путь од мадярона аж по Українця.

То його выбер, або його паскудность, жебы стояти все там, де то має моментално выгоды. Докінця знаме, же його політіка была про Русинів на Підкарпатьскій Руси веце чуджа як своя, свідчать о тім його резултаты у выборах. І кебы сьме ся не находили в сітуації по Мніховскім дікдаті, коли уж тяжко было бісідовати о демократічных рішінях ці демократічных выборах в Чехословакії, пак бы на свої найвысшы функції ниґда, ани здалека, не досягнув.

Но ту видиме іншый припад. В Сербії мають народностны меншыны свої націоналны совіты, а комуніта Русинів, котра все могла розвивати ся в рамках русинства, котра має вельо такого, о чім мы в карпатьскім реґіоні можеме лем снити, без ґаранції, же даколи то в нас стане реалностьов, собі в демокраітчных меншыновых выборах выбере векшыну членів совіту таку, же собі на ню можуть припити в Києві.

Войводиньскы Русины придовго часу потребовали, жебы „оставити глубокый сон“, покля зачали з кампаньов.

Vox populi, vox Dei, як бісідує стара латиньска пословіця. Не мож одсуджовати то, як выберали люди. Мож ся задумати над тым, чом так выберали. Але ани єдно, ани друге не є теперь основне.

Основна є інша справа. В Сербії в октобрі буде проходити списованя жытелів. О тім, же дакус нашы войводиньскы Русины придовго часу потребовали, жебы „оставити глубокый сон“, покля зачали з кампаньов, не будеме писати знова.

Но звернути увагу треба на факт, же покля в країнах як Польща, Словакія цілу русиньску діялность властно роблять лем безпрофітовы орґанізації, добровольници, актівісты, ентузіасты, тых слов із словаря чуджіх слов бы было до алілуя, в Сербії є офіціалный орґан – Націоналный совіт Русинів, і йому підпорядкованы інштітуції, котры русиньску діялность можуть мати як повноцінну „роботу“.

І так без огляду на то, коли кампань в Сербії зачала, як зачала, і хто єй властно робить, ці тоты, што мають, або знова лем актівісты, треба ясно повісти, же резултаты списованя будуть і оцінков „професіоналів“.

Ясне діло, же дакотры факторы бы якбач не овпливнив ани тот найвеце прорусиньскый Націоналный совіт Русинів. Наприклад факт міґрації.

Але много овпливнити як совіт, так інштітуції йому підпорядкованы, могли. А не лем роботов перед списованьом, але цілов свойов роботов за період од остатнього списованя.

Значіть, головно што до совіту, резултаты, уж будьякы будуть, будуть і оцінков їх екзамену з політічных діл. З той словной еквілібрістікы, котру знають перед Українов хосновати, з того лавірованя меджі нами і Києвом.

Не буду пророковати резултаты. Жычу Русинам у Войводині, властно нам, вшыткым Русинам, жебы нас было веце, або жебы сьме холем не страчали на чіслах. Но думам, же є великов шкодов, же Сербія перенесла списованя на тот рік.

Бо кебы тото списованя зреалізовало ся подля плану минувшый рік, днесь бы може были резултаты. Даны, оцінка професіоналів, і може бы то дакус веце одкрыло очі людям при меншыновых выборах, котры тот рік будуть проходити такой по списованю.

Так знова може стати ся, же голосовати прийдуть глухы і сліпы. Така наша – русиньска демокрація.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА