Уж о нецілый тыжден, в неділю 4. грудня/децембра пройде празднуваня Дня Русинів Польщы – патріотичного свята Лемків. На памятку віче, якє прошло во Фльоринці в 1918 році, збереме ся при фльориньскій клебаніі, пак проґрам подіі буде продолжаный в Рускій Бурсі в Ґорлицях.
Першым пунктом недільного проґраму є зобрати ся при клебаніі во Фльоринці (14.00 год.) – при ТІЙ клебаніі, де веце як сто років тому Русины в Польщы доказали, што мают політичны амбіциі – што хотят рішати про себе, жыти в своій державі як нарід, подля своіх принципів. А днес не можут поставити гын ани памятковой таблиці…
Ден Русинів Польщы
Віче во Фльоринці, котре прошло 5. грудня/децембра 1918 рока, дало початок Рускій Народній Республиці Лемків. Хоц держава не перетырвала, бо і не мала реальных можливости на тото, то дух лемківского народа є фурт жывый і памят про тамты подіі є дале плекана.
Як раз зато, што є то єден з найважнійшых для Лемків моментів істориі, дату 5. грудня/децембра выбрали в 2017 році на локальне, бо праздуване в Польщы, патріотичне свято Дня Русинів.
Цілосвітовый Ден Русинів проходит 23. марця на памятку першого Світового Конґресу Русинів, котрый прошол 23. і 24. марця 1991 рока в Меджелабірцях. Членьскы орґанізациі выбрали окремы даты для каждой державы, де жыют Русины.
«Політика достоменности лемківскых активістів»
Од тамтого часу, значыт од 2017 рока, Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях зо Стоваришыньом Лемків, в барже або менше символичній формі, што рока празднуют Ден Русинів Польщы.
По стрічы во Фльоринці, на 15.00 год. заплянувана є дальша част проґраму – доповід др габ. Евы Міхны пн. «Політика достоменности лемківскых активістів. Тырваня і зміна». «Вчас стрічы оповім про контінуум і зміны в політиці достоменности, котру ведут лемківскы активісты» – бесідує Е. Міхна. Специялистка од русиньской меншыны буде хотіла найти одповід на звіданя о найважнійшы успіхы реченой політикы, але і о тото, якы вызовы сут перед лемківскыма діячами – што звязаны сут зо змінами проходячыма внутрі ґрупы, як і тыма змінами, котры прошли або проходят в зовнішнім оточыню. «Буде то дост долга перспектива, бо баданя на Лемковині зачала єм вести 30 років тому» – подає дослідничка.
По прелекциі о музичну оправу задбат ансамбль Терочка, пак просиме на малу гостину.
Др габ. Ева Міхна
Др габ. Ева Міхна єст антроположком, социйоложком, професорком учельні в Інституті Американістикы і Полонійных Студий Ягайлоньского Університету в Кракові. Од років занимат ся социйолоґійом народу і етнічныма односинами. Веде досліджыня над бездержавныма меншыновыма ґрупами, котры борют ся о вызнаня свойой достоменности. Інтересує ся справами істориі, культуры і языка етнічных меншын в Польщы – Русинів, Кашебів ци Шлезаків.
Специялизує ся в русиньскым нацийональным руху в Польщы і поза єй границями з пункту пізріня социйолоґіі і політолоґіі. Єй працы тыкают справ Русинів з Лемковины, Підкарпатской Руси ци Пряшівской Руси. Проф. Ева Міхна єст авторком вельох науковых робіт і статій, напр.: Лемкы. Етнічна ґрупа ци нарід (1995) ци Етнічно-нацийональны квестиі на пограничу Східньой і Західньой Славянщыны: русиньскій рух на Словациі, Украіні і в Польщы (2004), а тіж спілорґанізаторком науковых конференций посвяченых меншыновым темам.
Проф. Ева Міхна окрем наукового заниманя ся меншынами єст тіж експертком меншыновой стороны при Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын.