Дожертій “геройці” коралі не сподабали ся

(ZJ) Перед судом в Станіславові оповідала ся жытелька Волчынця Мария В. скаржена о насильне примушыня.

В марци того рока, по счезнутю “Закарпатской Руси” (ту т.зв. Карпатской Украіны) Украінці проголосили “повселюдну жалобу” на обшыри Східньой Малопольщы.

Єдного разу на улици приступила В. ґу своій сусіді, Мариі Станкєвічовій, котру звідала в дост острій подобі, чом “не носит признак жалобы по счезнутю “Карпатоукраіны”, а тымчасом мат коралі, як бы то была даяка “парада”. Коли Стнакєвічова одповіла, што то лем єй особиста справа, В. зорвала ій з шыі мотузок з коралями.

Кавза о примушыня оперла ся о поліцию, а тепер стала ся причыном судовой розправы, котру одложено.

ІКЦ, Нр. 183, середа 5 липця/юлия 1939 р.