Дошмар ся сохранити лемківску капличку

Было собі село. Долгє. Перед выселінями чыслило 222 жытелів і 39 хыж. При неєдным обыйстю стоял крест ци капличка, уфундуваны котрысом з родин. Тепер неє уж Долгого. А з капличок остали ся штырі. Але ци стоят як суцо? Ні, не стоят, і зато треба помочы в ремонті.

Хто поставил вшыткы тоты кресты і капличкы? Може то были родины Барна, Дидрич, Ксенич або Яцевич. А може Швігар, Кавка, Чулый або Якубич, Урам, Нестер, Марчак. Дошол бы того по мапах і катастрах. Певно пан Сабатович з Долгого бы тіж памятали. Oни іщы вельо памятают і часом вертают думками до свого села.

Розломлена памят о нашых селах

Тепер то уж не такє важне. Сутьове є, же то уж остатні видимы сліды, якы доказуют, же то были нашы села, же жыли гын нашы люде. Знам, же прібую вас взяти під волос. Чом? Бо то наш обовязок, жебы нас нихто не вымазал з істориі. Сусіды, Полякы, хотят уратувати тот кавальчык лемківской памяти.

«В Долгым стоят штырі нішовы капличкы. Єдна з них є выняткова – то єдна з найстаршых захованых капличок на Лемковині, окрем того не ма ниякого одповідника на тым терені» – оповідат Якуб Лобоцкій, ініциятор соспільной колекты на ремонт капличкы.

«Одколи єм ся дознал, што фіґура з той капличкы ся заховала і находит ся в депозиті, ходило мі по голові, жебы зобрати грошы на єй ремонт. Згодил ся го провести Шымон Моджеєвскій» – дополнят.

Буде то уж по правді другій ремонт капличкы. Першый прошол в 2012 році стараньом Стоваришыня Маґурич. З розсыпаных кавальців, а в части аж і закопаных в земли, зложыли капличку. «Робота проходила в двох етапах» – оповідат Даміян Новак, волонтер при ремонті. «В першым етапі , на вчасну осін, зробили сме част роботы, бо цокол был барз тяжкій, а нас было мало. Не были сме го в силі двигнути. Знали сме єднак, што тамтого рока мал пройти зъізд любителів Низкого Бескіду, што сме схоснували – скликали сме хлопів і докінчыли роботу» – споминат Д. Новак.

Професийональна поміч

«Капличка была поліхромувана, як векшіст колиси. Сліды малярской верствы заховали ся на камінній цибульці, а то зато, же тот фраґмент был закопаный в земли» – дополнят Д. Новак.

Хоц капличку тых 11 років тому повело ся поставити дoгоры, то вымагат чергового зложыня, вычыщыня і консервациі. «В рамках ремонту хочеме доробити бракуючы елементы: камінну кулю, метальовы дверці та кутый крест, што вінчыл капличку, а до середины вставиме ориґінальну фіґуру Божой Матери з Дітятком (ім тіж хочеме вернути бракуючы головы)» – оповідат орґанізатор колекты Якуб Лобоцкій.

Ремонт капличкы вымагат велького накладу роботы. Проґрам консерваторскых і забезпечаючых перед ерозийныма процесами робіт обнимат аж 14 пунктів. Потрібны сут тіж специялистичны хімічны середкы, а вшытко не мало коштує.

«Перше думал єм зробити колекту лем серед членів Свобідной Ґрупы Низкого Бескіду [ґрупа любителів Низкого Бескіду в сіти Facebook – прип. ред.], жебы сме разом зробили дашто для НБ в реали. Ремонт капличкы вымагат єднак вельо робіт (…), што влият на кошт ремонту, зато подумал єм, жебы єднак выйти з колектом шырше» – бесідує Лобоцкій.

Кєд поведе ся зобрати грошы до літа, то ремонт зроблят іщы того рока.

Капличка, якых уж ніт

Придорожна капличка походит з 1869 рока. Уфундувал єй Михал Кусаіла. Єст выняткова, бо неє на Лемковині дургой такой. Є тіж єдном з найстаршых. Цікавинком є, што Лемко, котрый єй уфундувал, уфундувал і крест, што стоял за неістнуючом днес церквом в Долгым. Тот ся заховал, был ремонтуваный на зламі 80. і 90. років ХХ ст. Капличку зробили з пісковця найпевнійше в камінярскым осередку в Борнтым або в Крампній.

По першій світовій войні капличку зінвентаризували як єден з елементів, што мал служыти інспірациі товдышнім архітектам при проєктуваню воєнынх цмонтерів. При іх проєктуваню старали ся вкомпонувати в архітектуру цмонтерів локальны мотивы. Одтале заховала ся в Нацийональным Архіві в Кракові докладна документация обєкту.

Мотузок до колекты найдете гев.

Фот. Архів Д. Новака та zrzutka.pl